Прославився більше за його творців: як за одну ніч Герострат знищив стародавнє Чудо світу (фото)
Храм Артеміди у Ефесі, Чудо античного світу, знищений у 356 році до нашої ери: його спалив Герострат, чоловік, який прагнув здобути славу за будь-яку ціну. Хоча його покарали забуттям, проте славою він затьмарив архітекторів храму.
Близько 1000 року до н. е. афінські колоністи переплили через Егейське море та оселилися на побережжі сучасної Туреччини. Серед культури і традицій, які ці колоністи принесли в цей регіон, чільне місце посідало поклоніння Артеміді, на честь якої вони побудували храм, пише Big Think.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Як свідчить стародавній літописець Геродот, будівництво цього храму тривало понад століття. Він став відомим як архітектурне диво стародавнього світу, приєднавшись до інших видатних людських творінь, таких як Мавзолей в Галікарнасі, Колос Родоський та статуя Зевса в Олімпії. Артемісіон був одним із перших грецьких храмів, повністю побудованих з мармуру. Ця колосальна споруда займала 131 метр у довжину і 79 метрів у ширину.
Історичні свідчення римського філософа Плінія Старшого, налічують 127 колон висотою 20 метрів виконаних у іонічному ордері класичної архітектури. Примітно, що на цих колонах були зображення грецької міфології, що підтверджує один вцілілий артефакт, який зберігається в Британському музеї.
Величі храму додавали кілька колосальних статуй Артеміди. Найбільша з цих статуй займала центральне місце під частково відкритим дахом. Сьогодні про Артемісіон пам'ятають не так через ретельне будівництво, як через його знищення у 356 році до нашої ери. Це сталося через незадоволеного мешканця, на ім'я Герострат.
Герострат підпалив Чудо світу тієї самої ночі, коли на світ з'явився Александр Македонський. Історичні припущення свідчать, що Герострат походив із низького соціального стану, можливо, народився в сім'ї рабів або був колишнім рабом. Вважається, що до цього вчинку чоловіка спонукало бажання хоча б якось прославитися та залишити слід в історії.
Влада Ефесу, вважаючи смертну кару недостатньою відплатою за злочин Герострата, винесла додаткове покарання: "damnatio memoriae", згідно з яким його ім'я було назавжди заборонено вимовляти чи писати. Римський письменник і граматик Авл Геллій пояснював, що такі терміни, як inlaudatus і inlaudabilis, використовували для позначення "того, хто не вартий ні згадки, ні пам’яті, і його ніколи не можна називати; як, наприклад, у минулі часи загальна рада постановила, щоб ніхто ніколи не згадував ім’я людини, яка спалила храм Діани [римська назва Артеміди] в Ефесі".
За іронією долі, "damnatio memoriae" часто мало контрпродуктивний ефект — зберігало пам'ять людини замість того, щоб викорінювати її. Тож Герострат тепер відоміший за архітекторів храму, а його спадщина увічнена в розповідях Феопомпа, історика з острова Хіос.
Раніше Фокус писав, як древні боги "сплять" на дні. Археологи виявили затонулі храми й артефакти поблизу Єгипту.
А також ми розповідали про знахідку століття. Норвежець виграв джекпот, виявивши золотий скарб 6-го століття.