Брешь в броне Земли. Извержение Тонга создало новую дыру в озоновом слое планеты (видео)
Усього за 7 днів рівень озону над тропічною південно-західною частиною Тихого океану й Індійським океаном зменшився на 5%.
У січні минулого року в Тихому океані сталося сильне виверження підводного вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай, що викинуло в атмосферу планети небачений раніше обсяг водяної пари. Виверження було такої сили, що не тільки спричинило 90-метрову хвилю цунамі, 11-годинну грозу та найвищий шлейф із усіх коли-небудь зареєстрованих, а й стало найбільшим природним вибухом за століття, пише IFLScience.
Оцінки дослідників також показують, що виверження викинуло в атмосферу планети близько 146 мільярдів кілограмів води й інші аерозольні вулканічні викиди, зокрема діоксид сірки й попіл. Нове дослідження показує, що ця пара спричинила масштабне та швидке виснаження озонового шару планети, фактично утворивши пролом у "броні" Землі.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами провідної авторки дослідження Стефані Еван, присутність води призвела до гідратації викинутих аерозолів, що, зі свого боку, спричинило утворення сполук хлору, здатних спричинити руйнування озонового шару.
Команда вважає, що збільшення кількості водяної пари після виверження Тонга справило вирішальний вплив на цей процес. У результаті підвищилася відносна вологість, а верхні шари атмосфери охололи, насамперед на висоті від 25 до 30 км. Усі ці умови зрештою дозволили хімічним реакціям протікати за температур, вищих за звичайний діапазон.
Еван зазначає: ці хімічні реакції, що відбувалися з гідратованими вулканічними аерозолями, спричинили реактивне утворення сполук хлору, зокрема й оксиду хлору (ClO), які, як правило, не були активними.
Під час аналізу команда використовувала комбінацію вимірювань за допомогою куль, спостережень за зенітним небом і супутникових даних. Це дало змогу відстежити ранні наслідки виверження підводного вулкана, зокрема хімічні реакції, що відбулися в шлейфі, коли він досяг атмосфери Землі. Результати роботи показують, що всього за тиждень рівень озону над тропічною південно-західною частиною Тихого океану й Індійським океаном зменшився на 5%.
Простими словами, вчені вважають, що вулканічні аерозолі посприяли утворенню речовин, здатних зруйнувати озон, сприяючи його скороченню. В результаті трансформація хлору призвела до швидкого стоншення озонового шару у верхніх шарах атмосфери Землі всього через 7 днів після виверження.
Результати також показують, що вже до кінця січня 2022 року швидке руйнування озонового шару в цьому регіоні зупинилося. Утім, дослідники попереджають, що наслідки виверження та скорочення озону, ймовірно, матимуть довгострокові наслідки. Автори вважають, що в майбутньому вченим необхідно зосередитися на розумінні впливу на атмосферу планети водяної пари, що викидається внаслідок стихійних лих, а також на тому, як це може позначитися на змінах земного клімату.
Еванс зазначає, що додавання значної кількості водяної пари у верхні шари атмосфери, ймовірно, матиме наслідки для кліматичної кризи. Річ у тім, що водяна пара є потужним парниковим газом, здатним поглинати тепло у вигляді інфрачервоного випромінювання від поверхні планети, а потім повторно випромінює цю енергію. Отже, вчені вважають, що це впливатиме на потепління атмосфери протягом кількох наступних років, поки газ не буде видалено з атмосфери природним шляхом.
Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, чи варто звинувачувати виверження вулкана Тонга в аномальній спеці.