Жарт про "твою маму" придумали ще до нашої ери: названо 10 найдавніших анекдотів в історії

Гумор — невід'ємна частина майже кожного людського суспільства в усьому світі і, як виявилося, в усі часи. Дослідники склали список із 10 найдавніших жартів в історії людства.

Дослідження експертів з Університету Уольвергемптона показало, що найстаріший задокументований жарт було вигадано 4 тис. років тому в стародавньому Шумері. А перший жарт "про твою маму" придумали в Стародавньому Римі.

Анекдот про цирульників, 300–400 рр. н.е.

Жарт було знайдено на сторінках найстарішої у світі збірки анекдотів, що збереглася. Цей текст має назву "Філогелос", що в перекладі означає "Любитель сміху". Авторство приписується двом давньогрецьким комікам і письменникам Гієроклу і Філагрію.

"На запитання придворного цирульника, як король хоче підстригтися, монарх відповів: "Тихо".

Жарт про віслюка зі Стародавньої Греції, 300–400 рр. н.е.

Цей жарт також було знайдено в стародавньому тексті "Філогелос". Він зачіпає улюблену тему для жартів у стародавніх греків: ідіотів.

"Бажаючи відучити свого осла від їжі, нечупара не дала йому ніякої їжі. Коли ж віслюк помер від голоду, він сказав: "Я зазнав великої втрати! Щойно віслюк навчився не їсти, він одразу ж помер".

Жарт про "твою маму" зі Стародавнього Риму, 63 р. до н. е. – 14 р. н. е.

Римська імперія була розвинена в багатьох аспектах і, мабуть, комедія не була винятком. Попри те, що жарти про "твою маму" сьогодні можна почути на будь-якому шкільному майданчику, вона виявилася справжньою давньоримською класикою.

"Імператор Август подорожував Імперією, коли побачив у натовпі людину, яка була разюче схожа на нього самого.

Тоді заінтригований імператор запитав: твоя мати колись була при дворі?

— Ні, ваша величносте, — відповів чоловік, — але мій батько бував".

Вульгарний жарт зі Стародавнього Єгипту, 30 р. до н.е.

Експерти вважають, що цей жарт був написаний того ж року, коли Марк Антоній і Клеопатра наклали на себе руки. Отже, стародавній анекдот став свідком падіння Римської республіки.

"Людина прагне до злягання ще більше, ніж віслюк. Але є те, що стримує людину — її гаманець!".

Загадка зі Стародавньої Греції, 429 р. до н.е.

Більш інтелектуальний жарт був написаний для п'єси грецького драматурга Софокла "Цар Едіп".

У стародавній трагедії один із персонажів промовляє таке:

"Запитання: Яка тварина ходить на карачках вранці, на двох ногах опівдні і на трьох — увечері? Відповідь: Людина. У дитинстві вона ходить на четвереньках, пізніше встає на дві ноги, а в старості користується тростиною".

Каламбур зі Стародавньої Греції, 800 р. до н.е.

Каламбур цей з'являється в "Одіссеї" Гомера, класичній історії про те, як легендарний герой Одіссей повертався додому після Троянської війни.

Під час своєї подорожі Одіссей із командою потрапляє в полон до циклопа, який погрожує всіх з'їсти. Цю сцену Гомер використав для каламбуру з чорним гумором.

Одіссей заявив циклопу Поліфему, що нібито його ім'я — "Ніхто". Пізніше, коли Одіссей наказав своїм людям напасти на циклопа, той спробував покликати на допомогу своїх братів. Вони з'явилися і запитали, хто образив їхнього брата. Поліфем відповів: "Ніхто"… і брати розійшлися.

Анекдот про сімейну пару, 1100 р. до н.е.

Витоки цього жарту достеменно вченим не відомі, але його тема використовувалася коміками з незапам'ятних часів.

"Сліпа на одне око жінка прожила зі своїм чоловіком 20 років. Але її чоловік знайшов іншу і сказав своїй дружині: "Я розлучуся з тобою, тому що кажуть, ти сліпа на одне око". Тоді його дружина відповіла: "І тобі знадобилося 20 років, щоб це побачити?".

Стародавня головоломка із Шумеру, 1200 р. до н.е.

Жарти стародавнього світу далеко не завжди схожі на сучасні, насправді, більшість із них більше схожі на загадки. Іноді в них навіть не було звичної кульмінації.

Яскравим прикладом такого гумору є давній шумерський жарт.

"Три погоничі биків з Адаба страждали від спраги: одному належав бик, іншому корова, а третьому — вантаж на возі. Господар бика відмовлявся йти по воду, бо боявся, що його бика з'їсть лев, власник корови не хотів іти, бо боявся, що його корова піде в пустелю, а власник воза боявся, що його вантаж вкрадуть.

Зрештою, всі троє вирушили по воду. За їхньої відсутності бик злучився з коровою, яка народила теля, яке з'їло вантаж з воза.

Питання: кому тепер належить теля?".

Вульгарний жарт зі Стародавнього Єгипту, 1800-1600 рр. до н. е.

Другий найстаріший жарт у світі був знайдений вченими в давньоєгипетській збірці оповідань, яку було написано між 1800 і 1600 роками до нашої ери.

Стародавній текст, який став відомий під назвою Папірус Весткара, розповідає п'ять історій про те, які чудеса творили священнослужителі та маги. Дослідники вважають, що жарт стосувався фараона Снофру.

"Як розважити нудьгуючого фараона? Ви пливете по Нілу на човні з молодими жінками, одягненими тільки в рибальські сітки, і переконуєте фараона піти ловити рибу".

Найстаріший жарт у світі, Шумер, 1900 р. до н.е.

Найстарішим жартом на Землі виявилося шумерське прислів'я, яке, на думку вчених, було записано близько 4 тис. років тому. Історики підкреслюють, що це — перший записаний жарт в історії людства, і, можливо, йому бракує сучасного лиску.

"Ось чого ніколи не відбувалося з незапам'ятних часів… Молода жінка не пукала на колінах у чоловіка", — йдеться у прислів'ї.

Спільний корінь усіх жартів

Деякі з цих давніх жартів можуть здатися досить знайомими навіть сучасним людям. За словами вчених, це відбувається тому, що весь наш гумор має спільне коріння.

Експертка із середньовічного фольклору і популярної культури з Університету Орегона Марта Бейлесс каже, що гумор завжди був необхідний людям, щоб пережити темні часи.

"Коли ти спостерігаєш за чумою, неврожаями, живеш у крихітному двокімнатному будиночку з дюжиною інших людей і кіз і ходиш у вбиральню на вулицю, тобі краще запастися невеликою кількістю гумору, щоб не збожеволіти", — каже Бейлесс.

З приводу того, чому старі жарти не втрачають своєї гостроти, дослідниця нагадує про теорію гумору.

"Є всього шість речей, які найчастіше смішать людей. Їжа, питво, секс, зад, випорожнення і священнослужителі. Ці базові елементи застосовні майже до всіх культур, з якими я стикалася, щоправда, дехто замінює священнослужителів на інших можновладних персонажів", — підсумувала експертка.

За матеріалами DailyMail.