Чому більшість планет і зірок у Всесвіті круглі: що надає їм такої форми
Дослідники кажуть, що тільки астероїди та невеликі супутники вибиваються із загального фону.
Попри те, наскільки далеко розташована та чи інша планета, і які б не були дивні на ній умови, найімовірніше, вона матиме круглу форму, пише LiveScience.
То що ж робить більшість небесних тіл круглими? Якщо коротко, то в усьому винна гравітація.
"Дивно, що в космосі перебуває така кількість круглих об'єктів", — каже астрофізик із Програми дослідження екзопланет NASA Анджалі Тріпаті.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Такий ефект є результатом самогравітації — гравітації, яку об'єкт чинить сам на себе. Щойно планета або ж місяць набирає достатню масу, власна гравітація сформує з неї кулю.
Як відомо, небесні тіла у Всесвіті почали формуватися після Великого вибуху близько 13,8 млрд років тому. Тоді почали зіштовхуватися крихітні частинки пилу, які циркулювали в хмарах пилу. Якщо зіткнення відбувалося досить м'яко, то частинки пилу зливалися одна з одною. Наступні зіткнення створювали ефект снігової грудки. Що більше маси накопичувала планета, що зароджувалася, то більше зростала її гравітація і тим більше матерії вона притягувала.
"Така гравітація буде тягнути всю наявну матерію до центру тяжіння. Процес схожий на кухонну раковину, де вся вода витікатиме через злив. У випадку з планетами, кожна частинка матерії намагатиметься дістатися якомога ближче до центру тяжіння", — каже керівник Центру наукових даних ESAC Європейського космічного агентства Бруно Мерін.
Він пояснює, що планетарні тіла продовжуватимуть переміщати матерію, доки не знайдуть рівновагу — стан, у якому кожна точка перебуває якомога ближче до центру. І єдина форма, яка досягає такого роду рівноваги в просторі — це сфера.
Наприклад, Меркурій і Венера є майже ідеальними сферами, оскільки це кам'яні планети, які обертаються досить повільно. Крижані планети також мають тенденцію досягати майже ідеальної сфери, оскільки шар льоду здатний розподілятися рівномірно по поверхні.
Як бачимо, далеко не кожна планета являє собою ідеальну сферу. Газові гіганти Юпітер і Сатурн мають опуклості на екваторі через свою швидкість обертання. За даними NASA, форма Сатурна має вигляд бейсбольного м'яча, на який сіли зверху. Навіть Земля має невелику опуклість менше ніж 1% через свою відцентрову силу.
Попри те, що Всесвіт сповнений сферичних небесних тіл, у ньому також можна знайти й інші форми. Наприклад, астероїди та комети можуть мати будь-яку форму, яка формується внаслідок зіткнення та міжзоряного обертання. Наприклад, у Марса є супутник у формі гігантської картоплі.
Ба більше, тільки близько 20 із майже 300 відомих супутників Сонячної системи мають звичну круглу форму. Пояснення такому явищу дуже просте, у всіх цих тіл менша маса, а тому їм не вистачає гравітації, щоб вирівняти свою форму.
Нагадаємо, нещодавно вчені відповіли на запитання, яка планета Сонячної системи найближча до Землі, і відповідь виявилася не надто очевидною.