Непрохані гості. Скоро наші думки зможе прочитати будь-яка людина
Останні досягнення в галузі нейробіології є настільки ж захопливими, наскільки й моторошними. Можливо, незабаром людям доведеться замислюватися про те, чи не читає хтось їхні думки.
Нещодавні відкриття в галузі інтерфейсів мозок–комп'ютер (ІМК) відкрили еру, яка раніше здавалася долею наукової фантастики. Дослідники розробили пристрої, здатні переводити мозкові хвилі в текст, що стало значним кроком на шляху до читання людських думок. Чи стане вона першим кроком до втілення в життя антиутопії Джорджа Оруелла, чи черговим кроком людства до світлого майбутнього, наразі складно говорити. Про нову технологію та її потенціал пише Neoscope.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Ця технологія, що розроблялася десятиліттями, обіцяє здійснити революцію в спілкуванні, особливо для тих, хто не може говорити або друкувати за станом здоров'я. Однак вона також викликає серйозні побоювання з приводу недоторканності приватного життя і можливості стеження, подібного до стеження "Великого брата".
Усвідомлення того, що ІМК можуть вторгнутися в найприватнішу сферу життя — наші думки, спонукало вчених і правозахисників запропонувати "нейроправа" — набір принципів, спрямованих на захист психічної конфіденційності. Ці побоювання не просто гіпотетичні: розвиток ІМК робить витяг думкообразів дедалі реальнішим, що спричинило етичні дебати та юридичні питання. У Чилі, наприклад, завдяки рішенню уряду було ухвалено поправку до конституції, спрямовану на захист психічної конфіденційності.
Наслідки застосування ІКС виходять за межі індивідуального приватного життя. Як зазначає нейробіолог Рафаель Юсте, втрата психічної конфіденційності може докорінно змінити уявлення про людину, можливо, призвести до появи гібрида людини і машини. Стрімкий розвиток цієї технології вимагає негайного і вдумливого діалогу про її етичні, правові та соціальні наслідки, кажуть учені. Незважаючи на те, що ІМК відкривають неймовірні перспективи для розширення людських можливостей і задоволення медичних потреб, можливість зловживання ними вимагає обережного і регульованого підходу, щоб переваги не затьмарили далекосяжні особисті та суспільні ризики.
Раніше Фокус писав про те, чи справді людський мозок дозріває до 25 років. Вивчивши останні дослідження, вчені вирішили спростувати упереджені думки.
Також Фокус писав про те, що форма нашого мозку відповідає за наші думки, емоції і навіть поведінку. Недавнє дослідження показало, що фізична форма мозку може мати більше значення, ніж його складна мережа зв'язків і, можливо, ми неправильно розуміємо його будову.