Чи зустрічалася серед стародавніх греків і римлян хвороба Альцгеймера

Вчені спробували знайти відповідь на питання про те, чи страждали люди в давнину від хвороби Альцгеймера, пише IFLScience.

Хвороба Альцгеймера є найпоширенішим типом деменції, пов'язаної з втратою пам'яті. На сьогодні це захворювання стало досить поширеним. Згідно з офіційними даними, в 2020 році на деменцію страждало 55 млн осіб у всьому світі, і, судячи з прогнозів, ця цифра подвоюватиметься кожні 20 років. Так, до 2050 року від деменції страждатиме 139 млн осіб.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Але, згідно з новим дослідженням, так було не завжди. Близько 2500 років тому симптоми хвороби Альцгеймера і пов'язаної з нею деменції були досить рідкісними.

"У стародавніх греків було дуже і дуже мало — але ми їх знайшли — згадок про щось схоже на легкі когнітивні порушення. Коли ми дісталися до римлян і виявили щонайменше чотири твердження, що вказують на рідкісні випадки розвиненої деменції, ми не могли сказати, чи хвороба це Альцгеймера", — сказав у своїй заяві перший автор Калеб Фінч, професор Університету Школи геронтології імені Леонарда Девіса Університету Південної Каліфорнії.

Переглядаючи греко-римські медичні тексти між 8 століттям до н. е. і 3 століттям н. е., Фінч і його колеги шукали згадки про втрату пам'яті та недоумство. Однак вони не знайшли нічого, що можна було б вважати схожим із сучасними симптомами.

"Сучасний "епідемічний рівень" розвиненої деменції не спостерігався серед літніх греків і римлян", — ідеться в дослідженні.

За словами вчених, стародавні греки та римляни зберігали свої інтелектуальні здібності й після 60 років.

Хоча стародавні греки згадували деяку легку втрату пам'яті, серйозних порушень, які могли б свідчити про хворобу Альцгеймера, не було. Наприклад, стародавні твори Гіппократа та його послідовників документували глухоту, запаморочення та розлади травлення як проблеми, від яких страждають літні люди, але не згадували про втрату пам'яті.

У Римі, століття потому, існувало кілька звітів, але їх усе ще дуже мало порівняно із сьогоднішнім днем. Описи труднощів з освоєнням нового і людей, які забувають свої імена, трапляються в працях філософів Галена і Плінія Старшого, а Цицерон зазначав, що "літня дурість... властива безвідповідальним людям похилого віку, але не всім людям похилого віку".

Як пояснення такого сплеску когнітивних порушень, автори дослідження припускають, що це може бути симптомом давнього столичного життя.

"Можлива поява пізніх стадій хвороби Альцгеймера і пов'язаних із нею деменцій у римську епоху може бути пов'язана з факторами довкілля, такими як забруднення повітря і підвищений вплив свинцю", — пишуть дослідники.

За словами Фінча, римські аристократи зазвичай використовували свинцеві посудини для приготування їжі, водопровідні труби і навіть свинцеве вино.

Що стосується буму випадків деменції, який ми спостерігаємо сьогодні, ці результати, можливо, натякають на те, що наш малорухливий спосіб життя і забруднення навколишнього середовища можуть бути винні, як це відбувалося в давньоримські часи.

сучасний спосіб життя з малорухливою поведінкою і забрудненням повітря можуть бути винні, як і в римські часи.

Нагадаємо, вчені виявили нове джерело хвороби Альцгеймера. Хоча хвороба Альцгеймера вже тривалий час перебуває під прицілом науки, нове відкриття може повністю змінити наш підхід до лікування і розуміння цього та інших нейродегенеративних захворювань.