Гормон щастя став рятівником у критичних ситуаціях: відкрито нову роль дофаміну
У нашому постійно мінливому світі адаптація до різних ситуацій відбувається на підсвідомому рівні у мільйонів людей, але вчені вирішили точно дізнатися причини такої пристосованості.
Коли життя раптово підкидає нам сюрпризи і круті повороти, наш мозок часто активізується і встигає на ходу адаптуватися до нових умов. Вчених завжди цікавила причина такої поведінки. Недавні дослідження розкрили частину цієї головоломки, вказавши на хімічну речовину мозку під назвою дофамін як на найважливіший елемент у нашій здатності адаптуватися до нових ситуацій. І йдеться не тільки про те, що він змушує нас почуватися добре, а й про те, як він допомагає нам вчитися на помилках і коригувати свої рішення, коли правила гри різко змінюються, пише Psypost.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Вчені вирішили більш детально вивчити дофамін — хімічну речовину, про яку часто говорять у зв'язку зі щастям, мотивацією і навіть залежністю. Але під час наукової роботи вони з'ясували, що дофамін також глибоко залучений у процес ухвалення рішень, особливо коли нам потрібно різко змінити стратегію, ґрунтуючись на новій інформації.
Провідному досліднику Філіпу Гріллу та його команді було цікаво дізнатися про роль дофаміну не лише у звичному для нас розумінні. Вони вирушили на пошуки розгадки таємниць впливу дофаміну на адаптацію до різних ситуацій, особливо за мінливих обставин. "Дофамін — загадкова молекула", — каже Грілл, наголошуючи на його участі в широкому спектрі поведінкових аспектів від мотивації до набуття знань і навіть руху.
У дослідженні вчених узяли участь 26 добровольців, які не страждали на неврологічні або психічні захворювання, наркотичну або алкогольну залежність, а також на будь-які інші ускладнення, які могли б порушити результати сканування мозку. Підключившись до сканерів, перед учасниками виникло завдання, що пропонувало їм зіграти в гру на вгадування, яка перевіряла їхню здатність адаптуватися до мінливих правил винагороди — відображення реальних життєвих ситуацій, коли "правильне" може раптово стати "неправильним".
Використовуючи ПЕТ-сканування для відстеження рівня дофаміну та фМРТ-сканування, щоб визначити, які ділянки мозку були активнішими, дослідники зробили кілька відкриттів. Зокрема, у стріатумі — ділянці мозку, відомій тим, що вона відповідає за винагороду, викид дофаміну різко зростав, коли правила гри змінювалися. Це вказує на ключову роль дофаміну в подачі сигналів нашому мозку про необхідність терміново змінити тактику. Що краще учасники коригували свої рішення на основі нової інформації, то вище піднімався рівень дофаміну.
Грілл вказує на нові дані в нашому розумінні дофаміну: "Виявляється, це не просто молекула винагороди; він також виділяється, коли ми вчимося на помилках". Найкращі ж результати показали не ті, у кого рівень дофаміну був максимальним, а ті, у кого він був помірним, що дає змогу припустити, що існує якась "золота середина" в тому, як він впливає на нашу здатність до адаптації.
Дослідження також показало, що після несподіваної зміни правил у нашому мозку спалахують ділянки, пов'язані з увагою та прийняттям рішень, що свідчить про те, що ціла мережа ділянок мозку починає діяти, допомагаючи нам орієнтуватися в нових ситуаціях.
Робота Філіпа Грілла відкриває нові можливості для розуміння нами того, як адаптується наш мозок у різних ситуаціях, і обіцяє надати нові терапевтичні підходи до захворювань, у яких задіяний дофаміновий сигнал. Це ще один серйозний крок науки до розшифровки складного зв'язку хімічних речовин у нашому мозку, який дає нам змогу орієнтуватися в постійно мінливому ландшафті життя.
Раніше Фокус писав про те, в якому віці люди почуваються найщасливішими. Дуже часто представники всіх вікових категорій почуваються не такими щасливими, як хотілося б. Чи може наука точно визначити етапи в нашому житті, коли ми досягаємо розквіту щастя?
Також Фокус писав про те, скільки грошей нам потрібно для щастя і чи існує якась фінансова межа. Вчені провели метааналіз, щоб розібратися, чи достатньо нам бути тільки багатими, щоб бути щасливими.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.