Розділи
Матеріали

Дім, де мешкає Земля: де насправді закінчується Сонячна система (фото)

Андрій Кадук
Фото: space.com | Дім, де мешкає Земля: де насправді закінчується Сонячна система

Про місцезнаходження кордону Сонячної системи досі сперечаються астрономи, але є три кандидати на це звання.

Сонячна система складається з 8 планет, 6 карликових планет, кількох сотень супутників і мільйонів астероїдів і комет, які всі разом обертаються навколо Сонця. Але де знаходиться межа Сонячної системи? Відповідь на це питання залежить від того, кого питати і як ці вчені визначають Сонячну систему, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нині вважається, що існує не одна, а цілих три потенційні межі Сонячної системи:

  • пояс Койпера, тобто кільце з кам'янистих об'єктів, які обертаються навколо Сонця за орбітою Нептуна;
  • геліопауза, тобто край геліосфери, де сонячний вітер і магнітне поле Сонця зустрічаються з міжзоряним вітром і міжзоряним магнітним полем;
  • Хмара Оорта, тобто дуже далеке кільце, звідки прилітають довгоперіодичні комети.

Пояс Койпера

За словами Ден Райзенфельд, з Лос-Аламоської національної лабораторії, США, багато астрономів погоджуються з тим, що саме поясом Койпера закінчується Сонячна система. Цей регіон простягається в космосі з відстані 30 до 50 астрономічних одиниць від Сонця. Одна така одиниця дорівнює відстані від нашої зірки до Землі і становить приблизно 150 млн км. Тут знаходяться астероїди і карликові планети, зокрема й Плутон, який перемістилися з внутрішньої частини Сонячної системи під впливом гравітації звичайних планет.

Пояс Койпера. Ілюстрація
Фото: Live Science

Аргумент на користь того, що пояс Койпера є межею Сонячної системи, полягає в тому, що це край того місця, де повинен був перебувати протопланетний диск Сонця. У цьому кільці з газу і пилу народилися планети, їхні супутники та астероїди.

За словами Райзенфельда, якщо визначати Сонячну систему як набір Сонця і планетарних тіл, то її край — це пояс Койпера.

Але Майк Браун із Каліфорнійського технологічного інституту і деякі інші астрономи вважають таке визначення Сонячної системи занадто простим. За словами Брауна, з часу формування планет багато чого змінилося в Сонячній системі, особливо в її зовнішній частині.

Тож поясом Койпера вона не закінчується, адже ще багато складових її частин, зокрема гіпотетична Дев'ята планета, знаходяться далі. Минулого року астрономи виявили нові об'єкти за межами пояса Койпера, а це значить, що, або він набагато більший, або далеко в космосі знаходиться ще одне подібне кільце. Виходячи з цього пояс Койпера не можна вважати кордоном Сонячної системи.

Геліопауза

Що стосується геліопаузи, то вона є краєм геліосфери, де Сонце проявляє свою активність, випускаючи сонячний вітер і де існує магнітне поле нашої зірки. Сонячний вітер, тобто потік заряджених частинок, стає слабким у геліопаузі, де він зустрічається з міжзоряним вітром.

Що стосується геліопаузи, то вона є краєм геліосфери, де Сонце проявляє свою активність, випускаючи сонячний вітер і де існує магнітне поле нашої зірки. Ілюстрація
Фото: space.com

За словами Райзенфельда, через те, що плазма всередині геліопаузи належить Сонцю, а за її межами — іншим зіркам, деякі вчені вважають саме геліопаузу кордоном Сонячної системи.

За словами Брауна, коли космічні апарати "Вояджер-1" і "Вояджер-2" перетнули геліопаузу (у 2012 і 2018 роках відповідно), вони виявили зміни в магнітному полі та у випромінюванні. Отже, вони перетнули якусь межу.

Але геліосфера не є ідеальною сферою. Вона більше схожа на довгасту краплю, адже більша частина міжзоряної плазми, що потрапляє до Сонячної системи, б'є її лише з одного боку. Унаслідок чого утворюється ударна хвиля, яка відбиває міжзоряне випромінювання. Ця ударна хвиля перебуває на відстані приблизно 120 астрономічних одиниць від Сонця і утворює довгий хвіст, який тягнеться щонайменше на відстань 350 астрономічних одиниць від Сонця в протилежному напрямку. Тому використання геліопаузи для опису Сонячної системи суперечить уявленням деяких астрономів про планетні системи.

Хмара Оорта

Хмара Оорта є найдальшою потенційною межею Сонячної системи, яка простягається на відстань приблизно 100 тисяч астрономічних одиниць від Сонця. Астрономи, які визначають Сонячну систему як усе, що пов'язане гравітацією із Сонцем, вважають край Хмари Оорта кордоном Сонячної системи.

Хмара Оорта (ліворуч) набагато більша, ніж внутрішня частина Сонячної системи (праворуч) або пояс Койпера (у центрі)
Фото: Live Science

Французький астроном Шон Реймонд вважає, що Хмара Оорта є краєм того місця, де щось може обертатися навколо Сонця. Але інші астрономи вважають, що Хмара Оорта перебуває в міжзоряному просторі і навіть якщо вона пов'язана гравітацією із Сонцем, вона не може бути краєм Сонячної системи. Також достеменно невідомо, де закінчується Хмара Оорта, а тому її, як пояс Койпера, не можна вважати надійною межею, вважають деякі науковці.

Де ж розташований край Сонячної системи?

Все ж найчастіше межею Сонячної системи зараз астрономи називають геліопаузу. Це пов'язано з тим, що її найлегше визначити, а також тому, що властивості магнітного поля по обидва боки від неї сильно відрізняються.

Водночас деякі астрономи вважають, що Сонячна система має одразу кілька кордонів, а тому суперечки про це тривають.

Як уже писав Фокус, диявольську комету-вулкан уже добре видно в нічному небі і скоро вона буде поруч із Землею.