Курс на закипання: на Землі настав найспекотніший період за останні 100 000 років
Спостереження дослідників показують, що березень 2024 року став найспекотнішим за всю історію спостережень.
Людство більше не лякають глобальною кліматичною кризою, учені прямо заявляють: вона вже тут. Минулий 2023 рік офіційно визнали найспекотнішим за всю історію спостережень і попередили, що 2024 рік, імовірно, встановить новий історичний рекорд спеки, пише Science Alert.
Спостереження показують, що березень 2024 року став найспекотнішим за всю історію спостережень, у результаті період "історичної спеки" триває вже 10-й місяць. При цьому вчені заявляють, що температура поверхні океану досягла свого "приголомшливого" максимуму.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Ця заява стала ще одним тривожним сигналом у нинішньому році, який уже відзначився екстремальними кліматичними явищами та зростанням викидів парникових газів. Унаслідок цього вчені дедалі частіше закликають до негайних дій щодо обмеження глобального потепління.
Найспекотніший березень
Починаючи з червня 2023 року, кожен наступний місяць отримував свій власний титул "найспекотніший за всю історію", і березень 2024 року не став винятком. За даними Служби ЄС зі зміни клімату Copernicus (C3S), в усьому світі березень 2024 року був на 1,68°C спекотнішим, ніж будь-який інший середній березень у період з 1850 до 1900 року — базовий період для доіндустріальної епохи.
За словами заступника директора C3S Саманти Берджесс, порівняно з попереднім рекордом, цьогорічний березень став теплішим лише на 0,1 °C. Однак дослідників загалом тривожить ширша тенденція закипання планети. У березні на величезних територіях планети температура була вищою за середню: від частин Африки до Гренландії, Південної Америки та Антарктиди.
Життя в борг
Дослідники зазначають, що березень 2024 року не просто став десятим найспекотнішим місяцем поспіль, він також став завершенням найспекотнішого 12-місячного періоду в історії — на 1,58 °C вище за середній доіндустріальний рівень.
Зазначимо, це не означає, що межа потепління на 1,5 °C, встановлена Паризькою угодою, вже була порушена — вона вимірюється десятиліттями, а не окремими роками. А проте, за словами Берджесс, людство сьогодні надзвичайно близьке до того, щоб переступити її — ми вже використовуємо "час у борг".
Згідно з прогнозами вчених, на початку 2030-х років світ, імовірно, досягне позначки в 1,5 °C.
Океан закипає
Не менш приголомшливо виглядає ситуація у Світовому океані: новий рекорд глобальної температури поверхні моря, встановлений у лютому, був знову побитий у березні. Учені зазначають, що це неймовірно незвично.
Океани вкривають понад 70% поверхні Землі й підтримують поверхню нашої планети придатною для життя, поглинаючи 90% надлишкового тепла, що утворюється внаслідок вуглецевого забруднення, спричиненого діяльністю людини.
Гарячіший Світовий океан означає більше вологи в атмосфері: вчені вважають, що повітря зазвичай може містити приблизно на 7% більше водяної пари на кожен 1°C підвищення температури. Простими словами, чим більше нагрівається океан, тим сильніші вітри та дощі ринули на світ.
Найтепліший період за 100 000 років
Попри те, що записи Copernicus відносяться до 1940 року, вчені також використовують і інші джерела кліматичних даних, наприклад, керни льоду, річні кільця і скелети коралів. Усе це дає змогу вченим розширити свої висновки, використовуючи дані з глибшого минулого.
За словами Берджесс, відомо, що період, у якому ми живемо сьогодні, ймовірно, є найспекотнішим за останні 100 000 років. У той час як кліматичні дані руйнуються, вчені сперечаються про те, чи була екстремальна спека, що спостерігалася торік, в межах прогнозованого — або це було щось більш незвідане.
Наразі вчені все ще продовжують сперечатися про те, чи є нинішнє закипання планети фазовим переходом або свідченням того, що земна кліматична система зазнала краху. Буде потрібно більше досліджень і спостережень, щоб зрозуміти, чим обумовлений період неймовірної спеки у 2023-24 роках.
Раніше Фокус писав про те, що впорскування сірки в атмосферу загрожує планеті новою катастрофою.