Знайдено "таблетку", яка врятує Землю від закипання: який вихід пропонують учені

Учені більше не погрожують людству кліматичною кризою, вони одноголосно заявляють, що вона вже тут: останній рік фактично став найспекотнішим періодом на планеті за останні 100 000 років, і, ймовірно, стане ще гіршим. Дослідники відчайдушно розглядають методи, які б дозволили стримати закипання планети, пише PHYS.org.

Одним із них є хмарна інженерія, що передбачає освітлення морських хмар. Цей метод працює шляхом збільшення кількості хмарного покриву (MCB), що становить 60-90% охолоджувального ефекту. Тепер команда з Університету Бірмінгема вважає, що цей метод насправді може бути більш ефективним, ніж вважалося раніше.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Попередні моделі, використовувані для оцінки охолоджувального ефекту MCB, були зосереджені на здатності ін'єкції аерозолю надавати освітлювальний ефект на хмари. Це, своєю чергою, збільшило б кількість сонячного світла, що відбивається назад у космос.

Зазначимо, що останніми роками цей метод привернув особливу увагу вчених, як вихід, що дає змогу компенсувати наслідки глобального потепління планети, спричиненого людською діяльністю. Вчені дійшли висновку, що так нам вдасться виграти трохи часу, щоб відмовитися від використання викопного палива.

Експерименти із застосуванням цього методу вже проводяться в Австралії. Однак у вчених все ще залишається безліч сумнівів: по-перше, способи, за допомогою яких МСВ створює охолоджувальний ефект, все ще залишаються мало вивченими; по-друге, вченим все ще невідомо, як хмари реагують на ці аерозолі.

У новій роботі вчені вирішили пролити світло на ці мало вивчені моменти. Для цього вони провели "природний експеримент", де використовували впорскування аерозолю в результаті виверження вулкана Кілауеа на Гаваях. Так у них з'явилася можливість вивчити природну взаємодію між природними аерозолями, хмарами та кліматом.

Вчені використовували машинне навчання, історичні супутникові та метеорологічні дані. У результаті їм вдалося створити "провісник", що показує, як хмара поводитиметься в періоди, коли вулкан неактивний.

Результати дослідження показують, що хмарний покрив збільшувався приблизно на 50% у періоди вулканічної активності, створюючи охолоджувальний ефект до -10 Вт м^(-2) на регіональному рівні. Зазначимо, що глобальне потепління та охолодження планети вимірюється у ватах на квадратний метр, а від'ємне значення вказує на охолодження. Для прикладу, подвоєння викидів вуглекислого газу призведе до ефекту потепління приблизно на +3,7 Вт м^(-2) у середньому по земній кулі.

За словами провідного автора дослідження, доктора Ін Чена з Бірмінгемського університету, результати експерименту свідчать про те, що освітлення морських хмар насправді може бути більш ефективним як кліматичне втручання, ніж раніше вважали вчені. Водночас автори дослідження визнають, що їхні результати лише підтверджують корисність методу, однак він, на жаль, не зможе усунути вихідні причини.

Раніше Фокус писав про те, що впорскування сірки в атмосферу загрожує планеті новою катастрофою.