Бачимо краще, заплющуючи очі: кліпання виявилося важливим інструментом нашого зору
Коли ми кліпаємо, ми на секунду блокуємо від очей увесь навколишній світ, проте вчені з'ясували, що така перерва допомагає нашим очам і мозку сприймати все краще та легше, ніж якби ми просто фокусувалися на чомусь.
Дослідники виявили, що кліпання не тільки зволожує очі, а й підвищує нашу здатність сприймати великі зорові образи, які повільно розвиваються. Про це йдеться в науковій роботі, яка розповіла про складні та незвичайні процеси, що відбуваються під час такої повсякденної дії як кліпання, що виявилося не просто захисним для наших очей механізмом, а й важливим елементом нашого візуального сприйняття світу, пише The Week.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Кліпання перериває постійний вхід світла в нашу сітківку, і це явище Мікеле Руччі з Університету Рочестера описує як "переформатування" візуальної інформації, яку ми обробляємо. У результаті цього перервані сигнали яскравості значно відрізняються від тих, які ми отримуємо, коли наші очі стійко сфокусовані на певній точці.
У своєму дослідженні група вчених відстежувала рухи очей учасників і аналізувала дані за допомогою комп'ютерних моделей, щоб порівняти обробку візуальної інформації під час кліпання та не кліпання. Вони виявили, що швидкий рух повік під час кліпання змінює структуру світла, що потрапляє на сітківку, створюючи унікальний набір візуальної інформації для мозку.
Провідний автор дослідження Бін Ян, аспірант лабораторії Руччі, зробив несподіваний висновок: кліпання, схоже, покращує, а не ускладнює обробку зорової інформації. Це поліпшення з лишком компенсує будь-яку візуальну інформацію, пропущену під час кліпання. Цей висновок ставить під сумнів традиційну думку про те, що кліпання служить тільки для порушення безперервності зорового сприйняття, і передбачає динамічнішу роль у нашому зоровому контакті. Це може означати, що наш мозок набагато краще пристосований до поступових змін у навколишньому середовищі, ніж вважалося раніше.
Раніше Фокус писав про те, що дальтонізм почали лікувати за допомогою генної терапії. Учені за допомогою генної терапії вперше наділили невелику групу дальтоніків здатністю сприймати колір, давши надію на барвисте майбутнє сотням тисяч людей.
Також Фокус писав про те, що згідно з ученими, окуляри, що захищають від штучного синього світла, не приносять користі. Популярні окуляри та лінзи, що обіцяють захистити наші очі від згубного впливу синього спектра, у короткостроковій перспективі виявилися абсолютно неефективними.