Зворотний бік прогресу: наш мозок не може звикнути до електронного тексту, — вчені
Попри те, що читання не є навичкою, що передається у спадок, століття цифрових технологій ще сильніше стало навантажувати наш мозок. Вчені розповіли, як адаптувати його до нових реалій.
У недавньому комплексному дослідженні, проведеному вченими Університету Маккуорі на початку 2024 року, було виявлено суттєву різницю між читанням з екрану та на папері, зокрема в тому, наскільки добре читачі розуміють і запам'ятовують інформацію. Під час проведених досліджень було виявлено закономірність: читання з цифрових пристроїв, як правило, призводило до погіршення розуміння і запам'ятовування інформації порівняно з традиційними паперовими формами. Це було названо "ефектом неповноцінності екрана", пише ZME Science.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Професор Ерік Райхл зі Школи психологічних наук Маккуорі пояснив цей феномен, вказавши на нещодавній еволюційний розвиток читання як навички. На відміну від мовлення, яке є вродженою здатністю людини, читання вимагає складних і швидких взаємодій між когнітивними та зоровими системами. Спочатку ці системи не були призначені для читання, що робить його набутою навичкою, для оволодіння якою потрібна тривала практика. Поява цифрових екранів додає ще один рівень складності, що часто призводить до поверхневого читання і слабкого запам'ятовування, особливо за умов нестачі часу або під час роботи зі щільними, насиченими інформацією текстами.
Такі пристрої, як електронні рідери, що використовують електронне чорнило для імітації паперу, можуть запропонувати вирішення проблеми, вважають учені. Ці гаджети відбивають, а не випромінюють світло, забезпечуючи більш схоже з книгою сприйняття, що може згладити деякі недоліки, які спостерігаються в інших цифрових пристроїв. Докторка Лілі Ю, психолог з Університету Маккуорі, зазначила, що якщо занурення в читання розповіді на екрані може бути мінімальним, то проблеми з розумінням стають більш очевидними під час читання складних текстів, як-от академічні або технічні матеріали, особливо для менш досвідчених читачів.
У дослідженні також вивчали ширші когнітивні наслідки читання з екрана. Такі фактори, як яскравість екрана, напруга очей і мультимедійні елементи, що відволікають, можуть знижувати здатність читача концентруватися. Ба більше, звичне використання пристроїв для відпочинку і багатозадачності може знизити рівень розумової активності, необхідної для глибокого читання, заявили автори.
Однак любителям цифрового читання не варто втрачати надію. Ті самі дослідження показують, що за цілеспрямованої практики читачі можуть виробити стратегії, що дають змогу подолати деякі з цих бар'єрів. Професор Райхл закликав до наполегливих зусиль із перенавчання нашого мозку для адаптації до цифрових форматів, наголосивши, що, хоча повернути глибоку концентрацію уваги може бути непросто, це цілком досяжно і варте того.
Раніше Фокус писав про побоювання фахівців того, що через п'ять років ШІ стане розумнішим за людей. Архітектори штучного інтелекту попереджають, що він зможе перевершити людей практично в будь-якому завданні.
Також Фокус писав про те, що хірург і робот успішно провели складну операцію. Дует хірурга і робота успішно провів одну з найскладніших операцій у черевній порожнині, відкривши нову сторінку безпечних, легких і ефективних операцій.