Розділи
Матеріали

Загадка, якій 88 років: астрономи розкрили таємницю вивержень на дуже рідкісній зірці (фото)

Андрій Кадук
Фото: space.com | Загадка, якій 88 років: астрономи розкрили таємницю вивержень на дуже рідкісній зірці

Астрономи з'ясували, як і чому відбувається тривале збільшення яскравості у рідкісних зірок фуорів.

Ще 1936 року астрономи виявили, що подвійна зірка FU Оріона раптово стала яскравішою в 1000 разів. Таке можна було б очікувати від старих зірок, які перебувають на порозі смерті, але не від такої молодої зірки. Пізніше з'ясувалося, що на таких типах зірок, які назвали фуори, відбуваються раптові виверження, через що вони стають яскравішими, а потім тьмяніють протягом десятиліть. Це відбувається через те, що зірки поглинають енергію зі свого оточення за допомогою накопичення речовини під впливом їхньої гравітації. Але, як і чому це відбувається, залишалося загадкою 88 років. Автори дослідження, опублікованого в Astrophysical Journal, вважають, що розкрили цю таємницю, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Подвійна зірка FU Оріона розташована на відстані 1500 світлових років від нас. Коли яскравість однієї із зірок раптово збільшилася, то 88 років тому астрономи були дуже здивовані. Річ у тім, що подвійна зірка має вік 2 млн років, а за космічними мірками — це немовля. Подібне вибухове збільшення яскравості спостерігається тільки у старих, вмираючих зірок. Автори дослідження використовували радіотелескоп ALMA, щоб визначити, чому і як це відбувається.

Подвійна зірка FU Оріона розташована на відстані 1500 світлових років від нас. Коли яскравість однієї із зірок раптово збільшилася, то 88 років тому астрономи були дуже здивовані. Річ у тім, що подвійна зірка має вік 2 млн років, а за космічними мірками — це немовля. Подібне вибухове збільшення яскравості спостерігається тільки у старих, вмираючих зірок
Фото: space.com

Коли було виявлено виверження FU Орінона, то астрономи дійшли висновку, що існує абсолютно новий рідкісний тип зірок — фуори. Вони раптово стають яскравішими, а потім ця яскравість знижується протягом десятиліть. Вибухове збільшення яскравості є наслідком накопичення енергії з оточення зірки, за допомогою того самого процесу, що допомагає формуватися зіркам і планетам, то накопичення речовини за допомогою гравітації. За словами вчених, вони з'ясували, яким чином такі молоді зірки поповнюють свою масу. Вченим вдалося знайти перші прямі докази існування речовини, яка живить виверження.

Доказом є виявлений струмінь речовини, що складається переважно з монооксиду вуглецю. Цей струмінь падає на подвійну зірку FU Оріона
Фото: space.com

Доказом є виявлений струмінь речовини, що складається переважно з монооксиду вуглецю. Цей струмінь падає на подвійну зірку FU Оріона. Хоча цей тонкий потік газу нині живить зірку, він недостатньо великий, щоб пояснити майже 100-річне виверження і збільшення яскравості подвійної системи. Тому вчені вважають, що те, що вони побачили, є залишками набагато більшої кількості матерії, яка колись потрапила на подвійну зірку.

Астрономи припускають, що взаємодія з більшим потоком газу в минулому призвела до того, що на зірці сталося виверження, що призвело до значного збільшення яскравості.

Крім виявлення тонкого потоку матерії, який падає на FU Оріона, вчені також виявили вихід з подвійної зірки повільно рухомого потоку монооксиду вуглецю. Цей газ, схоже, не пов'язаний із виверженням.

Цей потік нагадує інші потоки, пов'язані з протозірками, тобто новонародженими зірками, які ще не зібрали достатньо маси зі свого оточення, щоб спричинити термоядерний синтез водню у своїх ядрах. Саме так відбувається поява звичайних зірок.

Як уже писав Фокус, у Південній Америці на висоті майже 6 км нарешті відкрили найвищу астрономічну обсерваторію у світі. Вона займатиметься пошуком темної матерії, а також найперших зірок у Всесвіті.

Також Фокус писав про те, чому інформаційний парадокс Гокінга не дає спокою фізикам і що не так із чорними дірами. Цей парадокс є великим головним болем для сучасних фізиків.