Дивна планета розміром із Сатурн спантеличила астрономів своєю поведінкою: що виявили
Астрономи з'ясували, що попри дуже близьке розташування до своєї зірки величезна екзопланета не втрачає свою масу дуже швидко.
На сьогодні астрономи виявили вже понад 5 тисяч екзопланет в інших зоряних системах. Але серед них дуже мало світів розміром із Нептун, які розташовані близько до своїх зірок. Автори нового дослідження, опублікованого на сервері препринтів arXiv, вивчили планету розміром із Сатурн, що перебуває близько до своєї зірки та має швидко втрачати масу, але цього не відбувається. Вивчення цього світу пропонує нове розуміння формування екзопланет у Всесвіті, пише Universe Today.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Відсутність екзопланет із масою Нептуна, розташованих близько до своїх зірок, залишається загадкою для астрономів. Їх відсутність пояснюють або фотовипаровуванням, тобто знищенням випромінюванням зірки атмосфери планети, або міграцією цих планет.
Щоб розібратися з цими двома можливостями, астрономи вивчили походження екзопланети TOI-1259 A b з масою і розміром Сатурна. Вона обертається навколо зірки помаранчевого карлика, який менший за Сонце за розміром, на відстані 385 світлових років від нас. Орбітальний період планети становить лише 3,48 земного дня, а це означає, що вона обертається на дуже близькій відстані від своєї зірки під назвою TOI-1259 A. Особливість цієї зоряної системи полягає в тому, що основна зірка має компаньйона — зірку білий карлик, яка з'явилася внаслідок смерті іншої зірки розміром із Сонце.
Астрономи вважають, що, з огляду на низьку щільність планети TOI-1259 A b вона має бути вразливою до фотовипаровування. Але спостереження, проведені вченими, показали, що атмосфера цього світу дійсно розсіюється під впливом випромінювання зірки, але з набагато меншою швидкістю, ніж очікувалося. Швидкість втрати атмосферних газів занадто мала, щоб істотно змінити масу планети, навіть якби вона сформувалася у своєму нинішньому місці.
Тому автори дослідження припускають, що присутність білого карлика TOI-1259 B могла змусити планету мігрувати всередину системи після формування. Аналіз орбітальних параметрів планети й подвійної зоряної системи показує, що міграція є набагато ймовірнішим поясненням.
Планетарні міграції такого роду можуть залишити слід у вигляді хімічних елементів у атмосфері планети. Кількості H2O, CO, CO2, SO2 та CH4 мають перебувати на тому рівні, коли їх можна побачити в атмосфері TOI-1259 A b. Учені вважають, що таке спостереження покаже, де в протопланетному диску сформувалася планета. Щоб остаточно відповісти на це питання, потрібні подальші дослідження.
Як уже писав Фокус, у NASA ухвалили важливе рішення, що визначило подальшу долю марсохода Curiosity. Марсохід NASA продовжує досліджувати залишки можливої стародавньої річки на Червоній планеті.
Також Фокус писав про те, що космічний апарат "Юнона" зробив фотографію супутника Юпітера Амальтея, який є п'ятим за розміром серед подібних об'єктів, що обертаються навколо газового гіганта.