Стела Перемоги Нарам-Суена: що відомо про реліквію живого божества Аккадської імперії (фото)
Нарам-Суен був одним із найвідоміших правителів Аккадської імперії, увійшовши в історію як великий завойовник та живе божество.
Найвидатнішим серед правителів Аккадської імперії був Нарам-Суен (Нарам-Сін), який правив з 2254 по 2218 рік до н. е., успадкувавши спадщину свого славетного діда, Саргона Аккадського, засновника імперії. Завойовницькими походами він утвердив суверенітет імперії, увічнивши свої перемоги на Стелі Перемоги, пише Ancient Origins.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Відкопана у 1898 році французьким археологом Жан-Жаком де Морганом у Сузі, столиці Еламу, Стела Перемоги зображає Нарам-Суена на честь його вирішальної перемоги над племенем луллубі в горах Загрос. Попри те, що через століття еламські грабіжники перенесли її, стела збереглася як свідчення аккадського мистецтва та культурних досягнень.
Стела зображує Нарам-Суена як божественного монарха, що підноситься над переможеними ворогами.
Центральне місце на ній займає військове завоювання Нарам-Суеном Луллубі. Цар, зображений на чолі свого війська, що піднімається схилами, втілює тріумф цивілізації над природою — мотив, що символізує аккадське панування. Через перебільшені образи стела звеличує доблесть Нарам-Суена і водночас застерігає від непокори аккадській гегемонії.
Також стела слугує потужним інструментом пропаганди, звеличуючи універсальний суверенітет і божественне посвячення Нарам-Суена.
Приєднавшись до Шамаша, Нарам-Суен стверджує своє божественне право на владу, легітимізуючи свою експансіоністську політику та убезпечуючи своє правління. Нарам-Суен став першим аккадським правителем, який проголосив себе живим богом, ставши головним божеством імперії.
Хоча за тисячу років після створення стела була захоплена як військовий трофей еламським царем Шутрук-Наххунте, вона зберігалася як реліквія давньої величі.
Раніше Фокус писав про першу у своєму роді споруду, яку виявили албанські археологи.
Також ми розповідали про знайдену в Синайській пустелі резиденцію фараона. Вчені вважають, що вона належала Тутмосу Великому, відомому своїми військовими походами.