Люди продолжают эволюционировать прямо в эту самую секунду: как это проявляется

1859 року Чарльз Дарвін опублікував свою працю про еволюцію — "Походження видів". Ця книга дала вченим новий інструмент для розуміння місця, яке людина і тварини займають у світі природи.

Згідно з тезою Дарвіна, еволюція відбувається повільно і поступово: крихітні генетичні зміни, що відбуваються протягом десятків тисяч років одна від одної, м'яко підштовхують зміни у видах, пише MedicalNewsToday.

У 2000 році палеонтолог Стівен Джей Гоулд заявив, що "за 40 000 або 50 000 років у людині не відбулося жодних біологічних змін", припустивши, що еволюція людини відбувається непомітно, повільно, а можливо, і зовсім зупинилася.

З думкою Гоулда погодився британський натураліст і телеведучий сер Девід Аттенборо, навіть стверджуючи, що контроль народжуваності та аборти сприяли зупинці фізичної еволюції серед людей.

"Ми зупинили природний відбір, щойно почали мати можливість вигодовувати 90-95%. Ми — єдиний вид, який зупинив природний відбір з власної волі", — каже Девід Аттенборо, додаючи, що натомість наш вид забезпечив своє подальше виживання шляхом прискорення культурної еволюції.

Природний відбір вимагає варіативності

Обидві позиції гаряче заперечуються. Наприклад, доктор Іен Рікард із Даремського університету у відповідь на заяви Аттенборо зазначив, що, хоча аборти та контроль народжуваності можуть означати, що одні люди народжують дітей, а інші ні, природний відбір на цьому не закінчується.

Навпаки, він змушує знову звернути увагу на генетичний матеріал, який передається тим, хто народжує дітей. Доктор Рікард пояснює: "Природний відбір вимагає варіативності. Він вимагає, щоб деякі особини процвітали більше, ніж інші".

"Тому поліпшення перспектив виживання в усьому світі за останні десятиліття і століття різко знижує можливості природного добору в цих популяціях. Але це ще не кінець дискусії. Навіть якщо всі виживають до одного й того ж віку, все одно залишається варіативність, з якою може працювати природний добір. Природний відбір насправді не дбає про виживання".

Інші вчені також відкидають ідею Аттенборо, наголошуючи, що всі організми адаптуються до довкілля, і люди не є винятком. Культура визначає більшу частину оточуючого людину середовища, тому культурна еволюція фактично призвела до адаптивної еволюції людини.

Наприклад, досягнення в галузі пересування сприяли швидкому перемішуванню людського генофонду по всьому світу. Це цілюще позначилося на здоров'ї людей.

Людина еволюціонує у 100 разів швидше, ніж раніше

Експерти підрахували, що за останні 50 тис. років біологічні зміни в людині не відбувалися, а за останні 10 тис. років еволюція людини прискорилася.

Дослідники стверджують: замість того, щоб сповільнитися або зупинитися, еволюція зараз відбувається приблизно "в 100 разів швидше, ніж у середньому за 6 мільйонів років нашого існування".

Сучасні технології також дають нам можливість спостерігати за змінами в людині на молекулярному рівні.

Біолог із Техаського університету Скотт Соломон нагадує, що відтоді, коли вчені заявляли про зупинку еволюції, з'явилася можливість секвенувати геном людини. Це дало змогу вченим отримати безпрецедентне уявлення про наше недавнє еволюційне минуле.

На основі цих даних, пояснює Соломон, дослідники знайшли докази того, що природний добір змінив гени, які відповідають одразу за кілька факторів:

• переносимість змін у раціоні;
• захист від інфекційних змін;
• здатність протистояти ультрафіолетовому випромінюванню сонячного світла;
• здатність процвітати в гірських районах зі зниженим вмістом кисню.

Молочна революція

Одним із простих і зрозумілих прикладів еволюції людини за останні століття є те, як на деяких континентах люди пристосувалися переносити найбагатші джерела їжі, характерні для даного регіону.

Наприклад, близько 11 000 років тому дорослі люди не могли перетравити лактозу — цукор, що міститься в молоці.

Коли люди в деяких регіонах стали покладатися на молочне тваринництво як на джерело харчування, наші тіла згодом пристосувалися перетравлювати цю їжу, яку раніше переносили тільки немовлята і діти.

Сьогодні ми можемо спостерігати свідчення цієї еволюції, оскільки люди в регіонах із давніми традиціями молочного тваринництва — наприклад, у Європі — набагато терпиміші до лактози у своєму раціоні, ніж жителі інших регіонів, наприклад, Азії. Близько 5% людей, які походять від північних європейців, страждають на непереносимість лактози, в той час, як серед людей східноазіатського походження таких понад 90%.

Фрамінгемське дослідження серця

Ще одним доказом нещодавньої еволюції людини, на який посилаються біологи, є Фрамінгемське дослідження серця — найтриваліше у світі медичне дослідження за участю кількох поколінь.

Фрамінгем — невеличке містечко в штаті Массачусетс, і там у 1948 році почалося дослідження жіночого населення міста. Вчені хотіли зрозуміти, що спричиняє серцеві захворювання. Фрамінгемське дослідження серця триває й досі, і воно стало важливим сховищем наукових даних, що стосуються не лише хвороб серця, а й змін у стані здоров'я людини загалом.

Науковці стверджують, що дані Фрамінгемського дослідження свідчать про те, що природний добір вплинув на популяцію Фрамінгема: зменшився зріст, збільшилася вага, знизився рівень холестерину та зменшився систолічний артеріальний тиск.

Важливо зазначити, що отримані дані не свідчать про те, що середня вага у Фрамінгемі збільшується через те, що жінки, які беруть участь у дослідженні, їдять більше. Навпаки, люди з генами, що впливають на ці ознаки, як правило, мають більше дітей, а отже, ці ознаки стануть більш поширеними в наступних поколіннях.

"Це головна думка Фрамінгемського дослідження: ми продовжуємо еволюціонувати, біологія змінюватиметься разом із культурою, просто ми не можемо цього побачити, тому що зараз застрягли в самому центрі процесу", — каже генетик із Гарвардського університету в Кембриджі Пардіс Сабеті.

Чому голландці такі високі?

У 2015 році було проведено ще одне цікаве дослідження, в якому вчені спробували з'ясувати, як природний відбір пов'язаний зі зростом людей. Дослідження проводилося за участю найвищих людей на Землі — голландців.

Але голландці не завжди були найвищими людьми на Землі. За спостереженнями дослідників, у середині XVIII століття середній зріст голландських солдатів становив 165 сантиметрів, що було значно нижчим за середній зріст солдатів з інших європейських країн та мізерно малим порівняно з американськими солдатами, які були на 5-8 сантиметрів вищими за середнього голландського солдата.

Однак голландські чоловіки пережили відносно різкий стрибок зросту, додавши до свого середнього зросту ще 20 сантиметрів за останні 150 років.

За той самий період американські чоловіки додали в зрості лише 6 сантиметрів, а чоловіки з інших європейських країн ледве встигали за своїми сусідами з Нідерландів.

Але чому? Автори взяли до уваги відмінності між Нідерландами та США в харчуванні, соціальній нерівності, доступності та якості медичного обслуговування, але дійшли висновку, що ріст голландців зумовлений природним відбором.

Простіше кажучи, голландські жінки частіше знаходили високих чоловіків привабливими й тому частіше народжували від них дітей. Високі голландські чоловіки, як підтвердило дослідження, мають більше дітей, ніж низькорослі.

І хоча під час дослідження з'ясувалося, що високі голландські жінки рідше заводять дітей, ніж голландки середнього зросту. Водночас у високих жінок, які все ж завели дітей, їх більше, ніж у їхніх більш низькорослих землячок.

У сукупності ці вподобання справляють потужний ефект природного добору на середній зріст людей у Нідерландах.

Еволюція йде наполегливо, повсюдно, просуваючи наш вид вперед крихітними кроками. Можливо, вона навіть відбувається з прискореною регулярністю.