Щовесни в Гренландії прокидаються гіганти, здатні зупинити втрату льоду: що це
Дослідники виявили, що крижаний покрив Арктики має власного захисника, здатного сповільнити танення льоду.
Потепління Землі досягло свого піка і максимальної швидкості за всю історію: в результаті нагріваються суша і поверхня океану, а Антарктида й Арктика втрачають величезну кількість льоду, що лише посилює зміну клімату. На щастя для нас, учені вважають, що у Гренландії є власний захист, що дає змогу уповільнити втрату льодового покриву, пише PHYS.org.
Щовесни, після кількох місяців темряви, сонце прокидається в Арктиці та життя пробуджується. І йдеться не тільки про тварин, водорості, що сплять на льоду, також починають цвісти навесні, внаслідок чого більша частина поверхні льоду чорніє. Коли лід чорніє, його здатність відбивати сонячні промені знижується, а це прискорює танення льоду. Зі свого боку танення більшої кількості льоду посилює глобальне потепління.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Тепер учені вважають, що їм вдалося виявити спосіб контролювати зростання снігових водоростей. Ба більше, у довгостроковій перспективі це, ймовірно, дасть змогу і зовсім запобігти таненню частини крижаного покриву Арктики. За словами постдокторанта факультету екологічних наук Орхуського університету Лаури Періні, вони з колегами виявили, що поруч із водоростями також мешкають і гігантські віруси.
Автори дослідження вважають, що ці гігантські віруси харчуються сніговими водоростями й, ймовірно, можуть працювати як природний механізм контролю цвітіння водоростей. За словами Перні, нам все ще занадто мало відомо про ці віруси, але вони з командою вважають, що вони дійсно можуть бути корисними як спосіб запобігання втраті арктичного льоду, спричиненої цвітінням водоростей. Автори дослідження також визнають, все ще невідомо, наскільки ефективними є віруси та наскільки вони специфічні.
Як правило, віруси набагато менші за бактерії — їхній розмір становить від 20 до 200 нанометрів, тоді як бактерії досягають від 2 до 3 мікрометрів. Простими словами, звичайний вірус у 1000 разів менший за бактерію. Однак на планеті існують гігантські віруси, здатні досягати розмірів до 2,5 мікрометра — тобто, більші, ніж основна частина бактерій.
Гігантські віруси вирізняються не тільки великими розмірами, а й масштабним геномом. Бактеріофаги — бактерії, що інфікують віруси — мають у своєму геномі від 100 000 до 200 000 генів. Гігантські віруси налічують близько 2 500 000.
Уперше гігантські віруси були виявлені понад 40 років тому, 1981 року. Вчені виявили їх в океані й вони спеціалізувалися на зараженні зелених водоростей у морі. Пізніше гігантські віруси також були виявлені в ґрунті на суші та навіть у людини. Однак раніше вчені ніколи не стикалися з гігантськими вірусами, що живуть на поверхні льоду і снігу.
На відміну від більшості інших вірусів, гігантські віруси мають безліч активних генів, які дають їм змогу відновлювати, реплікувати, транскрибувати й транслювати ДНК. Вчені не можуть сказати напевно, чи допоможуть гігантські віруси запобігти втраті льоду в Арктиці, але вважають, що попередній аналіз має досить перспективний вигляд.
Раніше Фокус писав про те, що вчені зазирнули під шкіру Гренландії й знайшли те, про що не знали раніше: про що йдеться.