Описав смерть моряка, теорію Великого вибуху і травму мозку: як письменник передбачив майбутнє

Дехто вважає, що письменники можуть передбачати майбутнє. Тут варто згадати Нострадамуса, чиї моторошні передбачення зачаровували людей протягом століть, хоча критики стверджують, що його загадкові послання можна інтерпретувати по-різному, пише Grunge.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Однак одним із письменників, чия передбачливість викликала неабияку інтригу, є Едгар Аллан По. Відомий своїми похмурими творами, такими як "Ворон", моторошна точність По у передбаченні майбутніх подій особливо яскраво проявляється у його романі 1838 року "Оповідь Артура Гордона Піма".

Едгар Аллан По прославився іншими оповіданнями, однак саме цей твір можна вважати наріжним каменем його літературного репертуару. Ця морська пригода підноситься завдяки психологічній проникливості По та використанню біблійної символіки й алегорій.

Зрештою він вплинув на незліченну кількість великих письменників, від Германа Мелвілла, який спирався на нього під час написання "Мобі Діка", до Зиґмунда Фройда, для якого він продемонстрував аспекти того, що він пізніше назвав психоаналізом.

Роман розповідає про Піма, безбілетника на китобійному судні, який разом з командою проходить через тяжкі ситуації, включаючи бунт, шторми та корабельну аварію.

Як і більшість творів По, цей також містить надприродні елементи, зокрема жахливий корабель-привид, вкритий трупами. Але для багатьох читачів наймоторошніший епізод роману відбувається вже після корабельної аварії, коли екіпаж, не маючи їжі, змушений вдатися до канібалізму, щоб вижити.

Згідно з історією Пім виживає після корабельної аварії разом із трьома іншими: Огастусом Барнардом, Дірком Пітерсом і Річардом Паркером. Відчайдушно намагаючись вижити, Паркер пропонує тягнути соломинки, щоб вирішити, хто стане жертвою. За іронією долі, Паркер програє і стає нею, а Барнард невдовзі помирає від виснаження.

Химерний збіг, пов'язаний з передбаченням По, з'явився у 1970-х роках, коли Артур Кестлер, автор "Темряви опівдні", звернувся до читачів з проханням розповідати про незрозумілі збіги. Він отримав листа від Найджела Паркера, де той описував моторошну історію.

Його двоюрідний брат, якого також звали Річард Паркер, загинув за схожим сценарієм на кораблі "Міньйонета" у 1884 році, через десятиліття після публікації роману По. Ця дивна паралель між вигадкою По і реальними подіями зміцнила його репутацію неприродної прозорливості. І хоча у XIX столітті сталося кілька відомих корабельних аварій, які закінчилися канібалізмом, і випадок з цим єдиний, коли жертвою став Річард Паркер.

Хоча скептики можуть відкинути це як збіг обставин, пророчість По виходить за межі літератури. Його оповідання 1840 року "Ділова людина" з дивовижною точністю описує травму мозку, що змінює особистість, випереджаючи аналогічний медичний випадок на вісім років. Таке розуміння синдрому лобової долі мозку задовго до його медичного визнання виділяє візіонерське розуміння По психологічних явищ.

Поема По в прозі "Еврика", опублікована в 1848 році, є ще одним прикладом його далекоглядного мислення. Хоча її недостатньо оцінили після публікації 1848 року, експерти відтоді відзначають неймовірно дивний виклад письменником концепції Всесвіту, яка має разючу схожість з теорією Великого вибуху. Такі теорії з'явилися в сучасній космології лише через багато десятиліть після твору По.

Раніше Фокус писав про найстарішу і найбільшу корабельню у світі. Під час її досліджень археологи знайшли нові артефакти.

А також ми розповідали про 16-тонну могилу імператора Китаю, яку виявили на археологічній пам'ятці.