В самом холодном океане Земли сочится невероятно горячая жидкость: ее температура 300°C
Дослідники виявили, що з димохідних отворів глибоко під Північним Льодовитим океаном витікає дуже гаряча рідина.
Північний Льодовитий океан є найхолоднішим з усіх океанів на Землі. Однак тепер на дні найхолоднішого океану на планеті вчені виявили гідротермальне поле з розпеченим характером — з димарів, розташованих на глибині близько 3000 метрів, сочиться рідина з температурою 300°C, пише IFLScience.
Відомо, що бурливе гідротермальне поле розташоване вздовж хребта Книповича неподалік від Шпіцбергену — найпівнічнішого поселення на планеті. По суті, воно розташоване на морському дні в трикутнику між Гренландією, Норвегією і Шпіцбергеном, на кордоні Північноамериканської та Європейської тектонічних плит.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У своєму дослідженні вчені використовували дистанційно керований підводний човен. У результаті команді з Центру наук про морське середовище Бременського університету (MARUM) вдалося зібрати зразки та дані з гідротермального жерлового поля, яке отримало назву Йотул — на честь гіганта зі скандинавської міфології.
Зазначимо, що гідротермальні жерла розташовуються на стиках тектонічних плит, що зміщуються, де найвища геотермальна активність. Жерла утворюються, коли вода проникає на дно океану і нагрівається магмою з надр Землі. У результаті перегріта вода підіймається назад на морське дно, де сочиться через тріщини, збагачуючись мінералами та матеріалами, розчиненими в породах океанічної кори.
Відомо, що хребет Книповича — велике місце з'єднання тектонічних плит. Але до цього моменту вчені не підозрювали про наявність тут гідротермальних джерел. Попередні дослідження вже показали, що хребет був утворений зовсім не зіткненням двох плит, як можна було б припустити, а двома плитами, які розходяться зі швидкістю менше ніж 2 см на рік. Такі хребти також відомі як спредингові хребти.
Сьогодні науці дуже мало відомо про гідротермальну активність на повільно спредингових хребтах, а тому команда прагнула дізнатися якнайбільше про це місце: хімічний склад рідин, геологічні особливості, сформовані теплом і мінералами.
Результати дослідження показують, що деякі рідини, які пробиваються на поверхні родовища Йотул, неймовірно гарячі — деколи їхня температура сягає неймовірних 316 °C. Коли перегріта рідина вступає в контакт із холодною водою, мінерали тверднуть, утворюючи великі структури, схожі на димарі, які називаються чорними курцями.
Не менш цікавим здається і те, що гідротермальні рідини родовища Йотул багаті на метан — сильний парниковий газ, а також вуглекислий газ — основний парниковий газ. У результаті вчені вважають, що цей регіон може відігравати певну роль у зміні клімату Землі, а також вуглецевому циклі океану.
Раніше Фокус писав про те, що майбутнє на Землі під загрозою: 20 із 35 показників придатності до життя на межі.