Меню найзагадковішого родича людини: яку страву найбільше любили денисівці

Збереглося мало даних про групу стародавніх гомінінів денисівців, які перетиналися з неандертальцями і нашим видом Homo sapiens, пише Inverse.

Приміром, учені не знають, який вигляд насправді мали денисівці, оскільки досі не було знайдено жодного добре збереженого черепа. На сьогодні відомо, що денисівці жили в певних місцях на території сучасної Азії. Денисівці вимерли приблизно 50 — 20 тис. років тому, але причини цього не зрозумілі.

Але нове відкриття проливає світло на те, чим переважно харчувалися ці гомініни в суворих умовах Тибетського нагір'я. Результати дослідження показали, що архаїчні люди полювали на найрізноманітніших тварин заради їхнього м'яса, шкур і хутра.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відкриття було зроблено в карстовій печері Байшия, що розташована на північно-східній околиці Тибетського нагір'я. Ще 1980 року буддійський монах, який медитував у печері, знайшов там людську щелепу з незвично великими задніми зубами. У 2019 році аналіз цієї кістки показав, що їй близько 160 тис. років і вона майже напевно належала денисівцю. Таким чином нижня щелепа з печери виявилася найбільшою і найповнішою скам'янілістю денисівців з коли-небудь знайдених. Подальші дослідження зафіксували відкладення денисівської ДНК на тому самому місці.

Нещодавно ж у цьому місці виявили ще одну кістку денисівця — реберну кістку. Виходячи з глибини ґрунту, де кістка була знайдена, дослідники датують її періодом від 48 000 до 32 000 років тому. У той час сучасні люди вже дісталися Євразії.

Далі вчені вирішили проаналізувати інші викопні рештки, які містилися в шарах ґрунту, де знайшли реберну кістку денисівця. Було знайдено тисячі скам'янілих кісток і зубів стародавніх тварин, на багатьох із них залишилися сліди обробки людиною.

Невеликі порізи, вм'ятини та подряпини показують, як стародавні гомініни скоблили та обробляли туші тварин.

"Наші дані показують, що саме денисівці, а не будь-які інші групи людей, заселяли печеру й ефективно використовували тваринні ресурси регіону", — каже один зі співавторів дослідження з Університету Ланьчжоу в Китаї Цзянь Ван.

Під час роботи палеонтологи проаналізували понад 2500 фрагментів кісток, вік яких становить від 190 до 30 тисяч років тому. Вченим вдалося визначити походження близько 2 тис. тварин. Серед представлених груп були давно вимерлі шерстисті носороги, вовки, лисиці, зайці, орли, коні, яки, олені, газелі, снігові барси, ласки та плямисті гієни.

Але найулюбленішою стравою в неандертальців був блакитний баран або бахрал — тип парнокопитних, який досі поширений у високогір'ях Гімалаїв.

Нагадаємо, у Лаосі вперше знайшли зуб денисівця віком 130 000 років. Зуб належав дівчинці, яка померла у віці від 3,5 до 8,5 років. Вчені також провели ізотопний аналіз емалі цього зуба в надії з'ясувати раціон харчування денисівців.