Якби ви народилися в Стародавньому Римі: яким було б ваше життя

В історії людства було безліч стародавніх цивілізацій, які так чи інакше сформували наш сьогоднішній спосіб життя. Однією з таких цивілізацій був Стародавній Рим — велична держава античності, чий міцний фундамент зберігся до наших днів. Але попри всю велич імперії, життя звичайного громадянина в Стародавньому Римі було важким, пише What If.

Історики пропонують уявити мандрівника в часі, який повернувся в минуле десь між 27 роком до н.е. і 180 роком н.е. — золотим віком Стародавнього Риму. Ця епоха почалася з приходом до влади імператора Августа після вбивства його батька — знаменитого Юлія Цезаря.

Життя римлян було нелегким

З приходом нового імператора в Римі почався період бурхливого розвитку. На піку він став домівкою для мільйона людей. Це була воістину золота ера архітектури, науки, мистецтва, розваг та економічного зростання. Це був час миру і процвітання. Якщо ви були багаті, звісно.

Якщо ж ви не входили до 1% еліти, яка контролювала 16% багатств Риму, то ваше життя було б нелегким. До 50% усіх римських дітей помирали у віці до 10 років. Більшість дорослих римлян, у кращому разі, доживали до 50 років.

Незважаючи на мир, що запанував, локальні конфлікти все ж відбувалися, тому професія військового в Стародавньому Римі була популярна. Римські армії на той момент складалися з добровольців, які шукали шансу на краще життя.

Солдатами ставали вихідці з найбідніших верств суспільства і більшу частину своєї служби проводили на кордонах імперії, де ситуація була нестабільною. Після відставки з військової служби римляни могли оселитися на тій землі, де несли службу.

Якщо ж солдат особливо добре володів мечем чи луком, його могли відібрати до спеціальних військ, які захищали імператора. Також була можливість стати гладіатором, до яких у Стародавньому Римі ставилися як до знаменитостей, принаймні до тих, хто виживав.

Оскільки переважна частина чоловіків перебувала далеко від дому, жінки в той період отримали більше самостійності. Римлянки перебрали на себе важливі функції міських радниць, юристів, вчителів тощо.

Однак чоловіки в сім'ї, як і раніше, мали привілей вирішувати питання власності та фінансів. Більшість бідняків жили в дешевих дерев'яних будинках. Багато з них розташовувалися в міських нетрях, де процвітала злочинність. У деяких районах вулиці патрулювалися так званими міськими когортами (Cohortes Urbanae) імператора Августа. Але найбідніші райони все також залишалися небезпечними.

Солдати, філософи або сенатори, здебільшого, харчувалися приблизно однаково. До щоденного раціону римлян входили хліб, сир, виноград, горіхи, оливки і м'ясо.

Залежно від доходу жителі Стародавнього Риму могли купувати хліб у численних пекарнях і запивати їжу молоком, розведеним вином або фруктовим соком.

Заможні римляни після обіду вирушали в лазню, де можна було не тільки попаритися, а й зайнятися спортом, поплавати, сходити на масаж або просто помитися. Після водних процедур, близько 4-5 години дня, римляни сідали вечеряти.

Інша частина римлян, які народилися бідними, прислуговувала в будинках багатих сімей. Таких найманих працівників у Римі називали клієнтами, вони були вільними громадянами, які віддалися під заступництво патрона. Іноді ця система навіть дозволяла продавати людей.

Клієнти виконували найрізноманітнішу роботу, від важкої праці до висококваліфікованих професій, таких як вчителі, бухгалтери тощо. Якщо покровителі були добрі, то клієнти були забезпечені гарним обідом і поверталися додому з їжею для сім'ї. За справді видатну роботу клієнтів навіть могли зробити по-справжньому вільними.

Але частіше траплялося так, що зневірені бідні сім'ї продавали власних дітей патронам.

Повсякденний побут стародавніх римлян

У повсякденному житті римлян також зустрічалися великі дивацтва. Наприклад, щоб справити нужду, необхідно було йти до громадського туалету, в якому було понад 10 сидінь просто неба. Замість туалетного паперу у римлян була палиця з губкою на кінці, якою вони ділилися за необхідності.

Коли ж приходив час наводити лад у будинку, багато римлян вважали сечу найкращим знезаражувальним засобом. Причому в хід йшла сеча як людська, так і тварин. Її використовували також для прання білизни та лікування інфекцій. Це може здатися дивним, але факт: сечовина в сечі розпадається на аміак (NH3), сильний засіб для чищення, який сьогодні можна знайти в складі більшості рідин для домашнього прибирання.

А у випадках епілепсії в Стародавньому Римі могли прописати кров або печінку гладіатора.

Якщо ж у гаманцях римлян водилося хоч трохи грошей, вони могли вирушити за покупками на ринок Траяна, перший у світі торговий центр. За гострими відчуттями — на перегони колісниць у Великий цирк або ж на бій гладіаторів. Також існувала величезна кількість театрів, а для найбідніших — безліч публічних страт.