Розділи
Матеріали

Генетичні ігри: вчені розповіли, як друзі дитинства можуть зробити нас хворими

Ксенія Романова
Фото: Freepik | Генетична схильність однолітків до психічних розладів може збільшити ризик подібних проблем

У багатьох із нас із самого дитинства був той самий друг, про якого ми не забуваємо навіть коли ми подорослішали. Однак нещодавно вчені дізналися, що їхня генетика буквально осідає в наших головах, змінюючи нас назавжди.

Нове дослідження вчених показало, що наші шкільні друзі, яких ми знаходили в дитинстві, все ж таки залишають відбиток на нашому житті, і йдеться не про образний вираз. Наші перші друзі буквально вплинули на нас генетично. Їхній склад суттєво сприяє ризику розвитку в людини психічних і наркологічних розладів у майбутньому, пише Medical Xpress.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідження, опубліковане в American Journal of Psychiatry і проведене під керівництвом Джессіки Е. Сальваторе, доцента кафедри психіатрії Медичної школи Рутгерса Роберта Вуда Джонсона, показало, що генетична схильність однолітків до психічних розладів може збільшити ризик того, що людина, яка товаришує з ними, сама зіткнеться зі схожими проблемами в молодому віці. В основі цього дослідження лежить концепція соціогеноміки, яка вивчає, як генотип однієї людини може впливати на спостережувані риси іншої.

Використовуючи дані понад 1,5 мільйона осіб, народжених у Швеції в період із 1980-го до 1998 року, Сальваторе та її команда оцінили вплив генетичних рис їхніх однолітків на них самих. Дослідники виявили, що генетична схильність їхніх друзів до розладів була пов'язана з вищою імовірністю розвитку тих самих розладів, навіть за умови контролю генетичних ризиків і соціально-економічних чинників.

Цей зв'язок був сильнішим серед шкільних однолітків, особливо серед однокласників старшої і середньої школи, які навчаються в професійних або підготовчих коледжах у віці від 16 до 19 років. Ефект був більше виражений для розладів, пов'язаних із вживанням наркотиків і алкоголю, ніж для глибокої депресії і тривоги. Сальваторе наголосила, що важливо зрозуміти, чому діють ці зв'язки. Вона зазначила, що генетична схильність дітей, які спілкуються, може впливати на їхній фенотип, або ймовірність виникнення розладу, але цей зв'язок зберігається навіть після урахування того, чи страждають на нього однолітки.

Це свідчить про те, що вплив генетичних особливостей однолітків виходить за межі прямих взаємодій. Дослідження виділило потенціал мережевих і соціальних втручань у розв'язання проблем психічних і наркологічних розладів. За словами Сальваторе, зосередитися тільки на індивідуальному ризику недостатньо, слід також враховувати ширшу соціальну і генетичну мережу. Такий підхід може допомогти порушити процеси й ризики, які поширюються за межі десятиліття після відвідування школи, говорячи про довгостроковий вплив генетики нашого оточення.

Це дослідження вкотре нагадує суспільству про необхідність подальшого вивчення механізмів, що лежать в основі соціальних генетичних ефектів, та їхніх наслідків для закладення міцного фундаменту майбутніх дорослих членів нашого соціуму.

Раніше Фокус писав про те, як визначити володарів "рухливого інтелекту". Рухомий інтелект досить сильно відрізняється від свого більш стандартного виду, і вчені виділили риси характеру, за якими можна визначити його носіїв.

Також Фокус повідомляв про особисті якості, які не дають нам вірити фейковим новинам. Згідно з дослідженням, проникливість відіграє вирішальну роль у здатності оцінювати точність інформації.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.