Шукали не там десятиліттями: учені розповіли про нову теорію походження хвороби Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера з великою швидкістю продовжує поширюватися серед старіючого населення планети, підганяючи вчених у пошуку ліків. Однак одна помилка, допущена майже два десятиліття тому, пустила науку не тим шляхом, забравши у вчених дорогоцінний час.
Перегони за пошуком ліків від хвороби Альцгеймера, яка продовжує вражати дедалі більшу кількість людей, стають дедалі більш напруженими та чреватими різноманітними суперечками, які виникають серед науковців. Значні розбіжності виникли ще в липні 2022 року, коли журнал Science показав, що ключове дослідження 2006 року, опубліковане в журналі Nature, могло бути засноване на фальсифікованих даних. На тлі цієї інформації та запеклих суперечок у науковому середовищі народилася нова теорія походження хвороби, пише The Conversation.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Звинувачене в неправдивості дослідження пов'язувало підтип мозкового білка бета-амілоїду з хворобою Альцгеймера, і саме ця теорія лягла в основу багатьох досліджень у цій галузі з моменту його публікації. Проблема ускладнювалася тим, що в червні 2021 року FDA схвалило адуканумаб, препарат, спрямований проти бета-амілоїду, незважаючи на неповні й суперечливі дані про його ефективність, говорить Дональд Вівер, професор хімії та директор Дослідницького інституту Крембіла, Університету Торонто.
Це рішення розділило медичне співтовариство: одні стверджували, що препарат не повинен був бути схвалений, а інші вважали, що він заслуговує на шанс через гостру необхідність у лікуванні хвороби Альцгеймера. Протягом десятиліть дослідники концентрувалися на запобіганні утворенню бета-амілоїдних грудок у мозку, сподіваючись, що такий підхід призведе до ефективних методів лікування. Однак така концентрація зусиль не призвела до успішного лікування, що викликало зростаючу критику і заклики до пошуку нових підходів.
Теорія про те, що хвороба Альцгеймера може бути не стільки захворюванням мозку, скільки розладом імунної системи в мозку, набирає все більших обертів. Так, дослідники з Інституту мозку Крембіля в Торонто вивчають цю перспективу, припускаючи, що бета-амілоїд може бути частиною імунної відповіді мозку, а не аномальним білком. Ця нова теорія припускає, що роль бета-амілоїду в мозку полягає в боротьбі з інфекцією або травмою, але через схожість між мембранами бактерій і клітин мозку він помилково атакує здорову тканину мозку, пояснює Вівер. Така помилкова імунна реакція може призвести до хронічного пошкодження клітин мозку, характерного для хвороби Альцгеймера, що дає змогу розглядати це захворювання як аутоімунний розлад.
На відміну від інших аутоімунних захворювань, за яких ефективною є терапія на основі стероїдів, за хвороби Альцгеймера можуть знадобитися інші стратегії лікування, можливо, спрямовані на інші імунорегулювальні шляхи в мозку, вважає вчений. Крім аутоімунної гіпотези, вивчаються й альтернативні теорії походження хвороби Альцгеймера. Деякі дослідники вважають, що хвороба може бути спричинена дисфункцією мітохондрій, тоді як інші вказують на хронічні інфекції мозку або аномальну обробку металів у мозку як на потенційні причини.
Така диверсифікація досліджень є позитивним моментом з огляду на величезний вплив хвороби Альцгеймера, що вражає понад 50 мільйонів людей в усьому світі та призводить до глибокого зниження когнітивних здібностей, унаслідок чого пацієнти часто не можуть впізнати навіть найближчих членів своєї сім'ї, вважає Вівер.
У міру того, як тривають пошуки ефективних методів лікування хвороби Альцгеймера, стає зрозумілим, що терміново необхідні інноваційні ідеї та нові напрямки, однак науковому співтовариству варто особливо трепетно ставитися до перевірки різноманітних нових досліджень, щоб не повторити катастрофічної помилки 2006 року, яка забрала багато часу і забрала не одне життя хворих.
Раніше Фокус писав про загадкову роль черепа у здоров'ї нашого мозку. Дослідники зазначають, що раніше ми не знали про цю складну і дивовижну здатність клітин кісткового мозку в черепі.
Також Фокус писав про сім простих звичок, що поліпшують роботу мозку. Від щоденної навігації вулицями до спілкування з підлітками — мільйони щоденних активностей непомітно покращують його продуктивність.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.