Збери сам: як побудувати нову планету в Сонячній системі
Найсміливіші наукові ідеї говорять нам про те, що не обов'язково шукати придатні для життя планети на задвірках космосу. Таку планету можна зробити самому.
Що, якби люди вирішили не шукати потенційно придатну для життя планету в далекому космосі, а побудувати новий дім для людства просто в нашій Сонячній системі? Про це пише What If.
Які б технології знадобилися людству для створення нової планети? І головне питання, де б люди могли знайти достатньо сировини для створення нового світу?
Відомо, що скелясті планети, подібні до Землі, формуються із залишків матеріалу, який оточує новонароджені зірки. Спочатку це просто порошинки розміром менше за людську волосину. Згодом ці зерна зливаються у більші шматки, які продовжують стикатися одне з одним, поки за кілька мільйонів років не перетворюються на новий земний світ. Теоретично ми розуміємо, як формуються планети у Всесвіті. Але як нам створити штучну планету?
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Для створення планети, придатної для життя, людям довелося б не просто створити досить великий камінь у космосі, а й наділити його атмосферою, придатною для дихання, створити комфортну температуру, гравітацію і стабільну орбіту навколо Сонця. І це тільки для початку.
Якщо почати будівництво в населеній зоні Сонця, тоді планета буде забезпечена прийнятною температурою. Але де знайти матеріали для її будівництва?
Відповіддю на це питання можуть бути астероїди. Проблема тільки в тому, що маса Землі становить понад 2 тис. астероїдних поясів. Усередині Сонячної системи просто не вистачить астероїдів, щоб створити нову планету, схожу на нашу.
Але їх може виявитися достатньо в хмарі Оорта — області крижаних уламків, яка розташовується в найдальших куточках Сонячної системи. Щоправда, ця хмара від нас досить далеко, наприклад, апарату "Вояджер-1" знадобиться майже 300 років, щоб дістатися до цього краю. І це, враховуючи, що апарат уже летить 41 рік зі швидкістю 17 км/с. До зовнішнього краю хмари Оорта "Вояджер" дістанеться тільки через 30 тис. років.
Тож людству доведеться побудувати швидкі та потужні кораблі, щоб підхопити весь цей пил і підштовхнути в потрібному напрямку. Також можна "запозичити" місяці в інших планет Сонячної системи. Приміром, усі місяці Юпітера дадуть достатньо матеріалу, щоб створити планету розміром у 7% від розміру Землі. Це було б непоганим початком, якби нам вдалося вивести їх з орбіти Юпітера.
Крім цього, вчені кажуть, що зовсім не обов'язково будувати новий світ таким же великим, як і Земля, щоб створити ту ж силу тяжіння. Якби ми змогли помістити десяту частину маси Землі в сферу розміром з Місяць, це б допомогло. Проте, щоб закінчити будівництво, нам знадобиться не менше кількох сотень років.
Щойно з інженерними питаннями буде покінчено, а штучна планета буде виведена на орбіту навколо Сонця, на неї потрібно буде скинути воду. Коли частина води випарується, на планеті з'явиться атмосфера, після чого її потрібно буде трохи розбавити вуглекислим газом.
Потім планету потрібно засадити рослинами, які почнуть повільно накопичувати кисень завдяки своєму фотосинтезу.
І тільки після тисячоліть будівництва, перші людські колонії зможуть ступити на нову землю.
Планета буде меншою за Землю, але матиме таку саму температуру і гравітацію. Але вона не буде такою ж стабільною, як Земля. Наш штучний світ потребуватиме активного обслуговування — від планетарного середовища до параметрів орбіти.
Нині ми багато чого не знаємо про Всесвіт. І можемо тільки здогадуватися, як у ньому формуватиметься нова планета. Наразі, можливо, простіше терраформувати вже наявний світ, ніж будувати абсолютно новий.