Гірше, ніж припускали. Накопичення мікропластику в мозку може призвести до хвороби Альцгеймера
Нещодавнє дослідження виявило тривожні свідчення того, що мікропластик, крихітні пластикові фрагменти розміром менш ніж п'ять міліметрів, накопичується в людському мозку у великих кількостях.
Нове дослідження, проведене вченими з Університету Нью-Мексико, виявило значно вищу концентрацію мікропластику в зразках мозку, узятих у людей, які померли від деменції, зокрема від хвороби Альцгеймера. Хоча ці дані є попередніми і ще не пройшли експертну оцінку, вони вже спричинили занепокоєння в науковій спільноті через потенційні наслідки для глобальної охорони здоров'я, пише The New Lede.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Мікропластик значно поширений у довкіллі, проникаючи в повітря, яким ми дихаємо, у воду, яку ми п'ємо, і в їжу, яку ми їмо. Він може проникати глибоко в тканини людини, тож це дослідження є першим доказом того, що вони можуть накопичуватися в мозку на рівнях, що значно перевищують ті, які були виявлені в інших органах. Дослідники проаналізували 51 зразок тканин печінки, нирок і мозку, зібраних у 2016-му і 2024 році, виявивши, що в зразках мозку міститься у сім-тридцять разів більше мікропластику, аніж в інших досліджених органах. Особливо вражає те, що зразки, взяті у людей з деменцією, містили вдесятеро більше мікропластику за вагою, ніж зразки, взяті у здорових людей.
Хоча дослідження не встановлює прямого причинно-наслідкового зв'язку між мікропластиком у мозку і нейродегенеративними захворюваннями, такими, як хвороба Альцгеймера, воно порушує важливі питання. Дослідники зазначають, що за останні вісім років кількість пластику, виявленого в мозку, зросла більш ніж на 50 відсотків, що збігається з глобальним зростанням кількості випадків деменції. Ця кореляція вказує на необхідність подальшого вивчення потенційної ролі забруднювачів навколишнього середовища в розвитку неврологічних захворювань.
Отримані результати узгоджуються з попередніми дослідженнями на тваринних моделях, наприклад, із дослідженням, опублікованим у журналі Science Advances у 2023 році, яке показало, що нанопластики — частки навіть меншого розміру, ніж мікропластики, — можуть взаємодіяти з білками в мозку, приводячи до утворення токсичних амілоїдів, схожих до тих, що спостерігаються за хвороби Паркінсона. Ці агрегати можуть порушувати нормальну роботу мозку, потенційно призводячи до зниження когнітивних здібностей.
У світлі цих висновків наукова спільнота закликає до проведення більш комплексних досліджень для вивчення впливу мікропластику на здоров'я людини. Зростає також заклопотаність стосовно ширших наслідків забруднення мікропластиком, оскільки підвищення його рівня в мозку теоретично може сприяти зростанню захворюваності на неврологічні розлади. Однак необхідно визнати, що деменція і хвороба Альцгеймера мають безліч чинників ризику, включно з генетикою, віком і чинниками довкілля, а роль мікропластику до кінця не вивчена.
У міру розвитку досліджень стає дедалі очевиднішим, що розв'язання проблеми повсюдного забруднення довкілля мікропластиком може мати вирішальне значення для розв'язання деяких із найгостріших проблем охорони здоров'я нашого часу.
Також Фокус писав про секрет павуків, який може допомогти в лікуванні хвороби Альцгеймера. Дослідники вважають, розгадавши таємницю павукового шовку, їм вдасться вилікувати одну з найзагадковіших хвороб в історії.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.