Розділи
Матеріали

Дев'ята планета може виявитися зовсім не планетою: альтернатива лякає

Ксенія Коваленко
Фото: ScienceAlert | Що, якщо Дев'ята планета зовсім не планета, а чорна діра?

На околиці Сонячної системи з тією самою ймовірністю, що і планета, може розташовуватися чорна діра.

На околицях нашої Сонячної системи вже давно відбувається щось дивне. Деякі вчені вважають, що в усьому винна так звана Дев'ята планета, але це може бути чорна діра, пише What If.

Наскільки величезною може виявитися ця чорна діра? Який вплив вона може мати на Сонячну систему і що трапиться з нами, якщо вона підбереться ближче?

Далеко за Нептуном знаходяться невеликі крижані об'єкти, які також обертаються навколо Сонця. Їх називають транснептуновими об'єктами (ТНО), а також вони мають дивну орбіту. За словами вчених, такий тип орбіти не може з'явитися сам по собі, її має сформувати якийсь сторонній об'єкт.

Щоб це не було, за словами астрономів, воно має бути щонайменше в 17 разів масивнішим за Землю і в 10 разів далі від Сонця, ніж розташований Нептун. Можливо, це та сама таємнича Дев'ята планета.

Перший в історії знімок чорної діри M87*
Фото: Event Horizon Telescope Collaboration

Наразі вчені не володіють жодними даними, які підтверджують, що саме Дев'ята планета порушує орбіти всіх цих об'єктів. Але що, якщо Дев'ята планета зовсім не планета, а чорна діра?

Якщо спробувати уявити собі чорну діру розміром із планету, то можна уявити величезну порожнечу, що пожирає все на своєму шляху. Але чорна діра такого розміру була б невеликою.

Уся ця маса була б упакована в надзвичайно щільний об'єм простору, розміром не більший за грейпфрут. Приміром, зоряні чорні діри в 10-24 рази перевищують масу нашого Сонця. Вони досить поширені. За оцінками астрономів, тільки в галактиці Чумацький Шлях їх може бути від 10 мільйонів до мільярда.

Якби наше Сонце перетворилося на чорну діру, її ширина становила б лише 5,8 км. Такий сценарій може створити одну або дві серйозні проблеми для життя на Землі. Але давайте повернемося до нашої крихітної чорної діри, що сховалася на краю Сонячної системи.

Така чорна діра, попри свої крихітні розміри, як для чорних дір, матиме достатню масу, щоб порушити орбіти ТНО. Також учені зазначають, що якби невелика чорна діра перебувала так далеко і на фіксованій орбіті навколо Сонця, то на Землю це б ніяк не вплинуло.

Що може піти не так

Але що станеться, якщо орбіта передбачуваної чорної діри дестабілізується?

Річ у тім, що екстремальна природа чорних дір починає проявлятися, коли той чи інший об'єкт наближається до горизонту подій. Це регіон навколо чорної діри, де об'єкт має рухатися швидше за швидкість світла, щоб вирватися з гравітаційного тяжіння. Також цей поріг називають точкою неповернення.

Тому для того, щоб чорна діра стала небезпечною для Землі, її гравітаційне тяжіння має бути набагато сильнішим. Ця крихітна чорна діра має втягнути в себе цілі планети нашої Сонячної системи.

Якщо поєднати сильне тяжіння і хаотичну орбіту, ми отримаємо гравітаційного монстра, який проковтне планетарних сусідів Землі один за одним. Коли планети й астероїди Сонячної системи досягатимуть горизонту подій, їх розриватиме на дрібні субатомні частини та стискатиме в одну надщільну точку.

Жителі Землі могли б спостерігати, як зникає Нептун, Уран, Сатурн і Юпітер. Далі зник би Марс, а наступною була б Земля.

Чорна діра поглинає зірку

Земля почала б деформуватися в міру наближення чорної діри. Це спричинило б потужні землетруси, виверження вулканів і цунами по всій планеті.

Якби ви змогли якось пережити все перераховане вище, то кінець все одно був би близький. Далі все на Землі, включно із самою планетою, почне розтягуватися в процесі, відомому, як спагеттифікація.

Найімовірніше, ви помрете задовго до того, як зможете наблизитися до горизонту подій. Зрештою, Землю засмокче в це крихітне гравітаційне чудовисько, поки від неї нічого не залишиться. Можливо, тільки слід з уламків нагадуватиме про те, що Земля взагалі існувала.

Але це не сталося б в одну мить. У 2013 році вчені спостерігали, як планета, приблизно в 14-30 разів масивніша за Юпітер, була проковтнута чорною дірою. Весь процес, від початкового збурення до повного руйнування, зайняв два-три місяці.

Але коли йдеться про цей далекий об'єкт, його стабільна орбіта навколо Сонця протягом мільярдів років — вірна ознака того, що приводів для занепокоєння немає. Ось якщо астрономи побачать зміни на інших планетах, місяцях і астероїдах, значить, відбувається щось небезпечне.