Арктика й Антарктика посилають сигнали в космос: вченим NASA вперше вдалося зафіксувати їх (відео)
Новітня кліматична місія космічного агентства почала збирати дані про кількість тепла, що випускається планетою в космос.
Один із двох кубічних супутників PREFIRE (Polar Radiant Energy in the Far-Infrared Experiment) розміром із взуттєву коробку, або CubeSats, було запущено 25 травня з Нової Зеландії, за ним пішов його близнюк 5 червня. Перший CubeSat почав відправляти наукові дані 1 липня, а другий — 25 липня. Обидва вони проходять на асинхронних полярних орбітах — тобто проходять над одними й тими самими точками в Арктиці та Антарктиці з різницею в кілька годин. Тепер учені NASA вперше поділилися результатами місії, пише PHYS.org.
Новітня кліматична місія космічного агентства почала збирати дані про кількість тепла у формі дальнього інфрачервоного випромінювання, яке випромінюють арктичне й антарктичне середовища в космос. Дослідники вважають, що нові дані можуть стати ключем до кращого прогнозування того, як зміна клімату надалі вплине на лід, моря і погоду на планеті. Фактично, саме ці дані в майбутньому дадуть змогу людству краще підготуватися до змін, які невблаганно насуваються на звичний для нас світ.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Передбачається, що місія дасть змогу вченим отримати чіткіше уявлення про те, коли та де Арктика й Антарктида випускають у космос далеке інфрачервоне випромінювання, довжина хвиль якого понад 15 мікрометрів. Зокрема, вчені зможуть відстежувати те, як атмосферна водяна пара і хмари впливають на кількість тепла, яке втрачає наша планета.
Річ у тім, що саме хмари й водяна пара можуть утримувати далеке інфрачервоне випромінювання поблизу поверхні Землі, а також здатні підвищувати глобальну температуру в межах процесу, відомого як парниковий ефект. Зазначимо, що саме тут вуглекислий газ, метан і водяна пара, а також інші гази діють за принципом ізоляторів, утримуючи тепло, випромінюване планетою в космос.
За словами директора відділу наук про Землю в штаб-квартирі NASA у Вашингтоні Карен Сен-Жермен, вони з колегами постійно шукають нові способи спостережень за межами нашої планети. У результаті вони дають змогу заповнити прогалини в наших знаннях. Сен-Жермен також зазначила, що сама місія насправді є конкурсною програмою, відібраною Earth Venture. Фактично місія є чудовим прикладом інноваційної науки, яку ми можемо досягти за допомогою співпраці з університетами та промисловими партнерами.
Відомо, що наша планета поглинає більшу частину сонячної енергії в тропіках, водночас погода й океанські течії переносять це тепло до Арктики та Антарктиди, які недоотримують сонячне світло, як порівняти з іншими регіонами на планеті. Водночас полярне середовище, зокрема сніг, лід і хмари, випромінюють більшу частину цього тепла назад у космос. До того ж більша частина з нього випромінюється у формі далекого інфрачервоного випромінювання. Але ці викиди ніколи не вимірювалися систематично, і саме тут вступає в справу PREFIRE.
За словами головного дослідника місії з Університету Вісконсину в Медісоні Трістана Л'Екуайєра, завдяки новим даним вчені вперше в історії мають можливість бачити повний спектр енергії, що випромінюється Землею в космос. Передбачається, що всі ці дані в майбутньому дадуть нам змогу краще розуміти й прогнозувати зміни клімату, які чекають на планету в майбутньому.
Ця візуалізація даних PREFIRE показує яскравісні температури — або інтенсивність випромінювання, що випускається Землею на декількох довжинах хвиль, включно з дальнім інфрачервоним. Жовтий і червоний позначають інтенсивніші викиди, що виходять від поверхні Землі, тоді як синій і зелений представляють нижчі інтенсивності викидів, що збігаються з більш холодними областями на поверхні або в атмосфері.
Раніше Фокус писав про те, що в Європі може початися режим глибокого заморожування: вчені попереджають про небезпеку.