Розпечена і розорена Земля. У скільки насправді обходяться світу хвилі спеки та посухи
Дослідники вперше підрахували якими є глобальні економічні втрати людства в розрізі кліматичної кризи, що нависла над планетою.
Кліматична криза більше не є чимось, чим нас лякають у майбутньому — вона вже тут. У результаті світ зіткнувся з неймовірними хвилями тепла, посухи та лісових пожеж, а кліматичні явища, як-от шторми та повені, стали лише екстремальнішими. У результаті вчені зосередилися на тому, щоб підрахувати, у скільки світовій економіці обходяться такі зміни клімату, пише PHYS.org.
Раніше в подібних дослідженнях вчені враховували лише середні температури, проте в новому дослідженні вони змінили підхід. Результати аналізу показують, що суворі погодні умови обходяться світовій економіці в мільярди доларів на рік. Це підкреслює витрати на зміну клімату та цінність пом'якшення екстремальних погодних умов.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами співавтора нового дослідження, професора бізнесу в Університеті Флориди Беркая Ак'япі, результати їхньої з колегами роботи надають так званий посібник місцевим органам управління про те, як і до яких екстремальних явищ їм варто підготуватися в майбутньому.
Закипання Землі та сильні посухи фактично скорочують ВВП країни на 0,2%. Статистика показує, що зміна клімату також скорочує кількість днів із помірною температурою, що, як виявили економісти, також завдає шкоди економічній активності на порівнянну величину. Автори дослідження визнають, що показник зовсім не високий, проте цей погодний ефект більш масштабний, ніж багато економістів вважали раніше. Загалом ідеться про мільярди доларів ризику для світової економіки.
Професор Ак'япі разом із доктором Емануелем Массетті з Міжнародного валютного фонду провели аналіз, який включав мільярди спостережень за погодою в сотнях країн за 40-річний період.
Автори дослідження зазначають, що попередні аналізи здебільшого розглядали середні температури, які з часом зростають, але не дуже сильно корелюють з економічним зростанням. Річ у тім, що середні температури приховують безліч подій, здатних нашкодити економіці. За словами Ак'япі, коли вчені використовують середню температуру в часі та просторі, погода має кращий вигляд, ніж є насправді. Однак середні показники можуть приховати, що в одному регіоні була хвиля спеки, а в іншому похолодання.
Натомість науковці долучили сотні різних вимірів погоди до алгоритму машинного навчання, щоб визначити, які фактори корелюють з економічним зростанням чи скороченням.
Результати показують, що країни з аграрною економікою впоралися з високими температурами й посухою гірше, ніж із промисловою. За словами економістів, у міру індустріалізації більшої кількості країн наслідки суворої погоди можуть з часом зменшитися.
Дослідники вважають, що уряди здебільшого реагують на екстремальні погодні явища, витрачаючи більше грошей на надання допомоги, ніж на пом'якшення економічних наслідків лих. Це, на жаль, лише збільшує витрати в розмірі країни.
Раніше Фокус писав про те, що вчені заявляють про початок ери "глобального кипіння" на планеті.