Виживали у справжньому пеклі: вчені з'ясували, що Homo erectus володіли унікальними навичками

Недавнє дослідження поставило під сумнів давно існуючу думку про те, що тільки сучасні люди мають здатність до адаптації в екстремальних умовах. Наукова робота, проведена в ущелині Олдупай у Танзанії, з'ясувала, що Homo erectus, прямий предок сучасних людей, понад два мільйони років тому вмів виживати в найсуворіших умовах, таких як посушливі пустелі, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Проаналізувавши кістки, рослинні скам'янілості, зразки осадових порід і кам'яні знаряддя, команда вчених відтворила середовище проживання Homo erectus, виявивши ландшафт із гіперпосушливими умовами, в яких цей вид не тільки виживав, а й напрочуд часто повертався до них із часом.

Ключову роль у цьому відкритті зіграли кам'яні знаряддя та інші археологічні рештки, які дали змогу зрозуміти стратегії виживання цих древніх гомінінів. Мікроскопічні залишки деревного вугілля вказували на активність лісових пожеж, а аналіз відкладень допоміг скласти карту історичних змін у річках і озерах. Тисячі кам'яних знарядь, а також кістки вбитих тварин показали, як Homo erectus полювали, переробляли їжу і використовували місцеві ресурси, щоб вижити в складних кліматичних умовах.

"Проаналізовані нами біогеохімічні, палеоекологічні та археологічні дані свідчать про те, що ранні Homo вже два мільйони років тому змогли адаптуватися до різноманітного та нестабільного середовища Східно-Африканського рифтового дна й Афромонтани, — пояснив Майкл Петралья, антрополог і археолог з Університету Гріффіта в Австралії.

Дослідження, опубліковане в журналі Communications Earth & Environment, позиціонує Homo erectus як універсальну людину і підкреслює стійкість виду в посушливому середовищі". Пол Дуркін, геолог з Університету Манітоби та автор наукової роботи, наголосив, що ця здатність до адаптації дала змогу Homo erectus поширитися Африкою та Євразією, ставши першим гомініном, який подолав екологічні кордони в глобальному масштабі.

Це відкриття спростовує колишні припущення про обмеженість розселення ранніх гомінінів і показує Homo erectus як ключову фігуру в еволюційній історії людини. Цікаво, що Homo erectus був не тільки першим гомініном, у якого розвинулися анатомічні риси, подібні до сучасних людей, а й першим, хто мігрував з Африки у великих кількостях.

Незважаючи на те, що цей вид вимер приблизно 110 000 років тому, він зберігався понад 1,5 мільйона років у різних і часто негостинних регіонах планети. Петрагліа зазначив: "Цей адаптивний профіль, що характеризується стійкістю в посушливих зонах, кидає виклик припущенням щодо меж розселення ранніх гомінінів і позиціонує Homo erectus як першого гомініна, який подолав екологічні кордони в глобальному масштабі".

Хоча сучасним людям вже давно приписують виняткову адаптивність, дані з Олдупайської ущелини підкреслюють чудові навички виживання наших предків, які передавалися і нам. Їхня здатність переносити екстремальні умови і використовувати мізерні ресурси свідчить про те, що адаптивність, яку зазвичай асоціюють із нашим видом, має глибше еволюційне коріння.

Дослідження показують, що ранні предки людини демонстрували значну поведінкову гнучкість — еволюційну рису, яка могла сприяти їхньому виживанню в мінливих кліматичних умовах.

Раніше Фокус писав про виявлення археологами найдавніших останків людини. Відкриття скам'янілостей людини в печері Там Па Лінг, розташованій на півночі Лаосу, дало неоціненну інформацію про історію нашого виду. Ці стародавні останки, яким 68 000-86 000 років, ідентифіковані як Homo sapiens.

Також Фокус писав про виявлення екстраординарного динозавра, який є предком сучасних птахів. Дослідники вважають, що знайдені в Оксфордширі, Глостерширі та Дорсеті скам'янілості є першими в історії прикладами терізінозавра і троодонтида на території Британії.