У Долині Смерті ходять самі по собі 320-кілограмові камені: тепер ми знаємо, як вони це роблять

Національний парк Долина Смерті в Каліфорнії сповнений незвичайних каменів, які самостійно пересуваються, залишаючи за собою довгі сліди, пише IFLScience.

Так звані "камені, що рухаються" можуть важити до 320 кг, то як же вони можуть пересуватися ландшафтом? Цим питанням переймаються вчені з 1940-х років і тільки нещодавно дослідники змогли наблизитися до розгадки.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Команда вчених встановила GPS-трекери до деяких "каменів, що рухаються" і записала їхнє пересування за допомогою покадрової зйомки. Таким чином вперше дивні камені були спіймані "на гарячому". Результати дослідження допомогли вченим розгадати, що ж насправді відбувається в Долині Смерті.

Як відомо, пляж Рейстрек-Плайя в Долині Смерті доволі сухий і запорошений у літні місяці, але з приходом зими на пляжі з'являється мілководний зимовий ставок. Коли температура падає, вода в дрібному ставку починає замерзати, утворюючи дуже тонкий шар льоду завтовшки всього 3-6 міліметрів. Це зовсім невелика кількість льоду, але її вистачає, щоб утворилися заморожені пласти, які можуть пересуватися вітром.

"Необхідною умовою для руху каміння, який ми спостерігали, є існування басейну на пляжі, достатньо глибокого, щоб затопити південну частину пляжу, але достатньо мілкого, щоб залишити багато каміння частково відкритим на поверхні ставка. Також важлива наявність плаваючого льоду, температури та сонячного світла, яких буде достатньо для створення талих басейнів у льоду, та легкі бризи, достатньо стійкі, щоб приводити в рух плаваючий лід", — пишуть автори дослідження.

Згідно з даними, зібраними з GPS-трекерів, швидкість руху каменів була низькою з темпом близько 2-5 метрів на хвилину.

У рамках дослідження вчені спостерігали за рухом одразу 60 каменів, деякі з них пройшли шлях до 224 метрів. Підозрювалося, що лід може відігравати роль у феномені рухомих каменів, але було одкровенням дізнатися, наскільки тонким повинен бути цей лід і які слабкі вітри потрібні, щоб привести їх у рух.

Пересування каміння в Долині Смерті може займати роки і навіть десятиліття через недостатню кількість опадів і снігу для утворення досить глибокого зимового ставка.

Нагадаємо, ураган Гіларі обрушив на Долину Смерті неймовірну кількість опадів, у результаті колись сухі яри перетворилися на бурхливі потоки. У результаті горезвісну Долину Смерті довелося закрити для відвідувачів на цілих два місяці, що стало "найтривалішим за всю історію парку".