Розділи
Матеріали

Караван днями знемагав без води у пустелі: на які жертви йшли, щоб доставити коней до Індії

Тая Кітова
Аркуш з "Акбар-нами" (Книги Акбара) Абуль-Фазла, близько 1590 року | Фото: чума

Дослідження показують, що прагнення до появи коней у Південній Азії змінило місцеву торгівлю і дипломатію в ранній період Нового часу.

Імперія Великих Монголів стала домінуючою державою в Південній Азії з 16 по 18 століття багато в чому завдяки своїй кавалерії. За словами Діпті Кумарі, важливість коней у той період часу вплинула на багато аспектів розвитку імперії, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідник стверджує, що в ранній період Нового часу коні були не лише джерелом військової могутності, а й центром урочистих церемоній для аристократичних лідерів Великих Моголів. Імперські офіцери мали два ранги:

  • зат, що визначається їхньою заробітною платою;
  • савар, що відображає кількість вершників під їхнім командуванням.

Водночас Південна Азія вважалася несприятливим регіоном для конярства через спеку та мусони. Натомість імперія здебільшого імпортувала необхідних їй коней з Аравії, Персії та Центральної Азії. Зі свого боку Індія експортувала такі товари, як бавовняна тканина, індиго, шовк, цукор, рабів, спеції та ліки, включно з опіумом.

Вважається, що коні з Центральної Азії прибували до Індії в основному суходолом — їх доставляли торговці з кочових культур, які подорожували караванами. Вчені вважають, що дорога була неймовірно важкою: наприклад, перевезення коней з Кандагара через Мултан до центрального міста Моголів Агру проходило через пустелю, фактично залишаючи караван без джерела води на три-чотири дні. У результаті мандрівники частіше обирали альтернативний маршрут через Хайберський перевал у горах сучасного Пакистану, хоча це й додавало до подорожі ще десять днів.

Відомо, що для імпорту коней суходолом Моголи також будували дороги і створювали заїжджі двори, відомі як караван-сараї. Крім того, встановлювалися дипломатичні відносини з країнами, розташованими вздовж шляху.

Коли імператор Акбар прийшов до влади 1556 року, він переніс столицю імперії в Лахор, прагнучи посилити контроль над торговельними шляхами з Центральної Азії, особливо в районі ключового торгового міста Кабула. Це дало змогу гарантувати безпеку, а також поліпшило і прискорило двосторонній караванний рух, що прибував до Індії, і вибував з неї через Кабул і Кандагар.

Поставки коней та інших товарів для армії Великих Моголів та індійського населення стали регулярними. Дослідники зазначають, що коней з Аравії, Персії та північно-східної Африки здебільшого доправляли до Індії морем — ці шляхи використовували з раннього середньовіччя.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що археологи дізналися, як одомашнені коні поширилися по всій Євразії.

Раніше Фокус писав про те, що коні значно розумніші, ніж вважалося раніше: що змусило вчених передумати.

Під час написання використано матеріали Indian History Congress, Daily JSTOR.