Заклепки, міражі та біноклі: причини загибелі "Титаніка", про які мало хто знає

"Титанік", який вважався "непотоплюваним" судном, був найбільшим і найрозкішнішим круїзним лайнером свого часу, його довжина від носа до корми становила понад 269 м, висота — 18,5 м, а водотоннажність — 52 310 тонн. Він володів найсучаснішими технологіями, включно зі складною електричною панеллю керування, чотирма ліфтами і передовою бездротовою системою зв'язку, здатною передавати азбуку Морзе. Незважаючи на всі ці зручності, легендарний корабель так і не досяг місця призначення.

Коли затонув "Титанік"

У ніч на 14 квітня 1912 року, лише за чотири дні після виходу із Саутгемптона, Англія, у свій перший рейс до Нью-Йорка, "Титанік" зіткнувся з айсбергом біля берегів Ньюфаундленда і затонув. Зараз, через понад століття після загибелі "Титаніка", експерти все ще сперечаються про можливі причини цієї історичної катастрофи, що забрала життя понад 1500 пасажирів і членів екіпажу. Більшість із них сходяться на думці, що тільки поєднання обставин може повністю пояснити, що згубило, здавалося б, непотоплюваний корабель.

Занадто велика швидкість

Від самого початку дехто звинувачував капітана "Титаніка", Е. Дж. Сміта, в тому, що він вів величезний корабель на такій високій швидкості (22 вузли) через багаті айсбергами води Північної Атлантики. Дехто вважав, що Сміт намагався поліпшити час проходження маршруту порівняно з "Олімпіком", судном-близнюком "Титаніка" компанії White Star.

Інженер Роберт Ессенхайг припустив, що спроби загасити пожежу в одному з вугільних бункерів корабля є доказом того, що "Титанік" рухався на високій швидкості.

Попередження про айсберг проігнорували

Протягом дня "Титанік" отримував численні радіоповідомлення про лід від інших суден. Менш ніж за годину до зіткнення з айсбергом судно "Каліфорніан" повідомило по радіо, що його зупинив щільний лід.

Але оскільки попередження не починалося з префікса "MSG" (Master's Service Gram), який зажадав би від капітана прямого підтвердження отримання повідомлення, радист "Титаніка" Джек Філліпс вирішив, що попередження іншого судна не термінове, і не передав його далі.

Поворот не туди

Онука офіцера "Титаніка", який вижив, Луїза Паттен розповіла ще одну фатальну подробицю затоплення корабля.

Вона переказала історію свого діда Чарльза Лайтоллера, який стверджував, що один із членів екіпажу "Титаніка" запанікував, коли отримав наказ різко повернути "на правий борт". Річ у тім, що в той час на кораблях діяли дві різні системи управління.

У підсумку, член команди корабля розгубився і повернув не в той бік.

Дешеві заклепки

Американо-французька експедиція виявила уламки "Титаніка" 1985 року. Учасники експедиції з'ясували, що корабель не затонув повністю, як це передбачалося, а розвалився на частини на поверхні океану.

Науковці-матеріалознавці Тім Фоке і Дженніфер Хупер Маккарті поклали провину за катастрофу на більш ніж 3 мільйони заклепок, що скріплювали сталеві пластини корпусу. Вони досліджували заклепки, підняті з місця катастрофи, і виявили в них високу концентрацію "шлаку" — плавильного залишку, здатного викликати розщеплення металу. Це могло послабити ту частину корпусу "Титаніка", яка зіткнулася з айсбергом, що призвело до його руйнування під час удару.

Міражі та туманні горизонти

Два дослідження, проведені приблизно 2012 року, до 100-річчя катастрофи "Титаніка", припускають, що природа зіграла ключову роль у долі корабля. У першому дослідженні стверджувалося, що того року Земля надзвичайно наблизилася до Місяця і Сонця, збільшивши їхнє гравітаційне тяжіння до океану і спричинивши рекордні припливи, що призвело до збільшення кількості плаваючого льоду в Північній Атлантиці.

Друге дослідження, проведене британським істориком Тімом Мальтіном, стверджувало, що атмосферні умови в ніч катастрофи могли спричинити явище, зване суперрефракцією. Це викривлення світла могло створити міражі, або оптичні ілюзії, які завадили спостерігачам на "Титаніку" чітко бачити айсберг.

Це також змусило б "Титанік" здаватися ближчим і меншим за розміром до корабля "Каліфорніан", який був поруч, змусивши його екіпаж прийняти його за інший корабель без радіозв'язку, що завадило б їм спробувати зв'язатися з ним. З їхнього погляду і в цих туманних умовах, коли "Титанік" почав тонути, екіпаж "Каліфорніана" подумав би, що він просто відпливає.

У команди корабля не було біноклів

Другого помічника капітана Девіда Блера, у якого в кишені був ключ від запасу біноклів "Титаніка", перевели, коли судно вирушило у свій перший рейс із Саутгемптона. Блер забув передати ключ офіцеру, який його змінив.

На більш пізньому розслідуванні обставин аварії спостерігач на "Титаніку" заявив, що біноклі могли б допомогти їм вчасно помітити й уникнути зіткнення з айсбергом. Блер зберіг ключ як пам'ять, його продали на аукціоні 2007 року за 90 000 фунтів стерлінгів або 119 тис. доларів.

Не вистачило рятувальних шлюпок

Незалежно від причини аварії "Титаніка", такої величезної загибелі людей, імовірно, можна було б уникнути, якби на борту судна було достатньо рятувальних шлюпок для пасажирів і екіпажу. Але лайнер компанії White Star покинув Саутгемптон лише з 20 рятувальними шлюпками. Це було на чотири шлюпки більше, ніж вимагав закон, але їх вистачило лише на трохи більше половини людей на борту.

Хоча Моріс Кларк, державний службовець, який інспектував "Титанік" у Саутгемптоні, рекомендував збільшити кількість рятувальних шлюпок на 50%, його рукописні нотатки пізніше засвідчили, що він побоювався, що його робота опиниться під загрозою, якщо він не дасть знаменитому кораблю дозвіл на плавання.

Через хаос, що стався після зіткнення "Титаніка" з айсбергом, 20 рятувальних шлюпок покинули корабель, на яких було приблизно 400 порожніх місць. Тоді в крижаних водах океану загинули понад 1500 осіб.