Секрети замку Гоен-Ашау: там жили древні люди ще 4000 років тому (фото)
Археологічні розкопки в замку Гоен-Ашау показали, що історія цього місця сягає набагато далі, ніж вважали вчені. Це місце, судячи з усього, використовувалося людськими спільнотами за тисячі років до того, як з’явилися перші згадки про середньовічну фортецю.
Розкопки, проведені у внутрішньому дворі замку, виявили кераміку, що датується приблизно 2300 роком до н. е., що остаточно закріплює найдавнішу відому діяльність на цьому місці часами бронзової доби, пише Фокус.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Ця знахідка стала першим чітким доказом того, що люди оселилися безпосередньо на вершині пагорба, а не лише в прилеглих районах. До цих розкопок артефакти бронзової доби знаходили лише в прилеглих низинних районах, а не на самій височині, що робить цю знахідку особливо значущою.
Замок Гоен-Ашау, який є одним з найбільших замків у Баварії, було зведено у 1165 році і впродовж століть він неодноразово змінював власників. Найбільший розквіт припав на період правління роду Фрейберг (до 1606 року), коли його перебудували в ренесансному стилі, а згодом — у бароковому за Прейсінгів.
З кінця XVIII століття замок занепав, а після 1848 року втратив адміністративне значення. У XIX–XX століттях його реконструювали, використовували як лікарню та військовий об’єкт, а з 1960 року він функціонує як центр відпочинку з обмеженим доступом для відвідувачів.
Саме місце розташування — високо над долиною Пріен на вапняковому виступі — ймовірно приваблювало ранні групи людей завдяки своєму природному оборонному положенню та широкій оглядовості.
Однак рельєф місцевості був далеко не ідеальним. Скеляста поверхня була нерівною та покритою тріщинами, що ускладнювало будівництво. Археологи виявили, що ранні мешканці заповнювали тріщини сумішшю піску та глини, щоб створити більш стабільну поверхню для будівництва.
Розкопки розпочалися наприкінці 2025 року під час планових робіт з технічного обслуговування. Над проєктом співпрацювали команди з регіональних будівельних управлінь, органів охорони культурної спадщини та приватної компанії з розкопок, отримавши дозвіл від федерального агентства з нерухомості, якому належить ця ділянка.
Дослідження дозволило виявити додаткові шари історії, що виходять за межі бронзової доби. Серед уламків, пов'язаних із розібраною піччю, було знайдено фрагменти кераміки IX–XI століть. Хоча точне призначення печі залишається невідомим, ця знахідка підтвердила, що вершина пагорба використовувалася ще задовго до того, як замок з'явився в письмових джерелах.
Ближче до поверхні також було виявлено залишки пізніших періодів, зокрема фрагменти стін, стару бруківку та сліди на ґрунті, що окреслюють прямокутну споруду. Шматки пофарбованої штукатурки свідчать про те, що деякі інтер’єри колись були прикрашені, а фрагменти різьбленого каменю, ймовірно, були частиною аркади, доданої під час пізнішої фази будівництва.
У письмових джерелах про фортецю на цьому місці вперше згадується наприкінці XII століття. Однак нові знахідки вказують на те, що пагорб був заселений уже упродовж багатьох століть. Його багаторазове використання з плином часу свідчить про те, що висота, оглядовість та природний захист продовжували робити це місце привабливим для поселення.
Ці знахідки змінюють уявлення про замок Гоен-Ашау, показуючи тривалий процес людської діяльності, а не одноразове середньовічне походження. Відкриття також демонструють, як певні ландшафти залишалися важливими упродовж різних періодів, даючи уявлення про те, як люди вибирали місце для життя та будівництва в минулому.
Раніше Фокус писав про масштабні дослідження затонулих кораблів у Греції. Проєкт розпочався у 2019 році, і його реалізують Управління підводних старожитностей Греції спільно з Інститутом історичних досліджень.
Також ми розповідали про людські останки, які виявили у системі підземних річок у штаті Кінтана-Роо, Мексика. Останки включають частини черепа, ребра, хребці, ключиці, праву лопатку, фрагменти стегна та довгі кістки верхніх і нижніх кінцівок.
Під час написання цього матеріалу використано джерела: Heritage Daily, Bavarian State Office for Monument Preservation, Wikipedia.