Археологи знайшли таємничу споруду під дельтою Нілу: проте це ще не кінець розкопок (фото)
За допомогою сучасних методів сканування археологи виявили приховану в дельті Нілу споруду, яка є частиною древнього міста Пер-Уаджет. Ця місцевість, відома сьогодні як Телль-ель-Фараїн, має довгу історію, що сягає майже 6 000 років і охоплює кілька культурних періодів.
З плином часу місто змінювало назви та правителів. У Стародавньому Єгипті воно називалося Пер-Уаджет на честь богині-кобри Уаджет. Пізніше, під час грецького панування, що почалося у 305 році до н. е., воно стало відомим як Буто, пише Фокус.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Місто залишалося активним упродовж століть, перш ніж занепало приблизно у VII столітті н. е. Дослідження його багатошарових залишків, сформованих внаслідок багаторазового будівництва та руйнування, ускладнювалося через бруд, ґрунтові води та глибину.
Щоб подолати ці виклики, дослідницька група під керівництвом Мохамеда Абуараба з університету Кафрельшейх використала супутниковий радар та електрорезистивну томографію (ERT). Дані з супутника Sentinel-1 допомогли виявити незвичайні візерунки під поверхнею. Ці аномалії вказували на наявність похованих споруд, які варто було детальніше дослідити.
Команда вибрала 15 перспективних ділянок у районі під назвою Ком С і провела сканування ERT. Встановивши електроди в землю та вимірявши, як електричний струм рухається через різні шари, вони створили зображення підземних шарів, схоже на великомасштабну комп'ютерну томографію. Загалом 1 332 вимірювання виявили частково поховану споруду з глиняної цегли розміром приблизно 25 на 20 метрів, розташовану на глибині від 3 до 6 метрів.
Залишки були вкриті уламками з птолемеївського та римського періодів, що датуються приблизно між 332 роком до н. е. та 395 роком н. е. За словами дослідників, "алгоритми 3D-інверсії виявилися особливо ефективними для окреслення похованих стін та споруд, що значно покращило наше розуміння процесів формування місця".
Пізніші розкопки підтвердили ці висновки. Споруда датується приблизно 2600-річною давністю, періодом Саїтської династії — останньої корінної єгипетської династії перед перським завоюванням у 525 році до н. е. Серед знахідок були стіни з глиняної цегли та кілька артефактів, зокрема амулети, що зображували богів, таких як Ісіда, Горус і Таурет. Один незвичайний амулет поєднував риси бабуїна, сокола та Патікоса.
Наявність ритуальних предметів спонукала дослідників припустити, що споруда мала релігійне призначення. Як зазначено у звіті, "наявність амулетів, вівтаря та інших ритуальних предметів свідчить про те, що це місце могло виконувати функцію храму, якогось релігійного комплексу, включаючи похоронні функції, або резиденції жерців". Однак точне призначення залишається невизначеним і потребує подальших розкопок.
Цей проєкт також продемонстрував ефективність поєднання супутникових даних із геофізичними методами. Команда зазначила, що ці методи забезпечили високоточний спосіб ідентифікації похованих поселень у складних середовищах. Вчені також припустили, що під товстими шарами глини на цьому місці може все ще ховатися ще один храм.
Ці знахідки демонструють, як сучасні технології можуть покращити археологічні дослідження, особливо в місцях, де традиційні розкопки є складними. Подальша робота на цьому місці може розкрити більше про релігійне життя та міську структуру Стародавнього Єгипту, надаючи цінну інформацію про одну з найдавніших цивілізацій світу.
Раніше Фокус писав про масштабні дослідження затонулих кораблів у Греції. Проєкт розпочався у 2019 році, і його реалізують Управління підводних старожитностей Греції спільно з Інститутом історичних досліджень.
Також ми розповідали про виявлення військового корабля, який затонув поблизу Копенгагена у 1801 році. Уламки ідентифіковано як "Даннеброге" — флагманський корабель данського флоту.
Під час написання цього матеріалу використано джерела: Science Alert, Acta Geophysica.