Головний біль: причини мігрені вивчено й відомо, як їх усунути

Анну Сенчук з дитинства мучать приступи найсильнішого головного болю. Перший напад стався з нею років в одинадцять. Вона згадує, як злякалися тоді її батьки:

— Ніхто з них не страждав на мігрень, — каже Анна, — але скоро зʼясувалося, що така ж проблема була у бабусі, на той час давно покійної. Діагноз "мігрень" лікар поставив одразу.

Багато років Анна бореться з нападами за допомогою знеболювальних препаратів.

— Лікар прописав мені таблетки сильної дії. Вони допомагали, але повністю біль проходив тільки на третій-четвертий день нападу. Однак потім таблетки перестали діяти. Після народження дитини напади почастішали до трьох-пʼяти на місяць, і ніякі знеболювальні препарати вже не полегшували мук. Я не могла доглядати за власною дитиною, не кажучи вже про повернення на роботу. Це кошмар, а не життя, — розповідає пані Сенчук.

Нестерпно безпечно

Порівнюючи якість життя тих, хто страждає на мігрень, і тих, у кого атеросклероз і гіпертонічна хвороба, західні вчені дійшли висновку, що першим жити важче, хоча друге захворювання набагато небезпечніше для життя.

— Тепер мігрень — не вирок, — стверджує головна лікарка київської клініки "Головний біль" Тетяна Майкова. — Медицина зробила досить серйозний прорив у дослідженні та лікуванні цього захворювання.

— Став зрозумілий механізм хвороби, а значить, і те, як її лікувати і попереджати, — погоджується з колегою доктор Вʼячеслав Гасин з "Центру лікування болю".

Мігрень — це не будь-який сильний головний біль. У нього є свої характерні ознаки. Як розповідає Тетяна Майкова, під час мігрені завжди болить з одного боку. Часто біль супроводжується нудотою, блювотою і значно посилюється за умов яскравого світла або гучних звуків. Під час нападу людина змушена перебувати в повній ізоляції — у темряві і тиші. Сам напад триває від чотирьох годин до чотирьох днів, починається і проходить він однаково раптово.

У світі, за підрахунками американських лікарів, до нападів мігрені схильні близько 6% всього населення планети.

— 80% людей, що страждають на мігрень — жінки, — каже Вʼячеслав Гасин. — Напади зазвичай починаються у період статевого дозрівання і проходять з настанням менопаузи.

Такій "дискримінації" за статевою ознакою є пояснення.

— Мігрень — завжди спадкове захворювання. Чоловіча хромосома Y часто перекриває хромосому-перенощицю X, а ось у жінок виходу немає, коли комбінуються два X, — пояснює Тетяна Майкова.

Генетично схильна до мігрені людина може ніколи про це не дізнатися, але запросто передати захворювання своїм дітям.

Газ і гальмо

Самі напади викликаються нервово-гормональним дисбалансом.

— В організмі людини є естроген — гормон, який відповідає за збудження, і прогестерон — його побратим, що відповідає за гальмування і спокій. Якщо ці гормони не збалансовані, виникає приступ, — каже Тетяна Майкова.

Саме так і сталося з Анною Сенчук. Під час вагітності організм посилено виділяє прогестерон: для нормального розвитку плоду потрібен спокій. Але після пологів настає дисбаланс: естрогену стає набагато більше, він буквально перенасичує організм, викликаючи часті напади.

Спровокувати їх може будь-яка стресова ситуація: неприємності на роботі чи вдома, переїзд, а також сигаретний дим, алкоголь, безсоння і зміни погоди. Це не причини, а лише фактори, що запускають механізм хвороби. І якщо чітко усвідомити ці чинники, лікування виявиться більш ефективним. Перше завдання лікаря, якому пацієнт скаржиться на головний біль, — ідентифікувати її та усунути інші захворювання.

— Під мігренню можуть маскуватися багато інших хвороб, і симптоми такі ж самі, — підкреслює Вʼячеслав Гасин. — Пухлини, інсульти, судинні захворювання, загалом, тисячі різних хвороб супроводжуються головним болем.

Тому під час першого нападу болю мігрені варто проконсультуватися у лікаря і здати багато аналізів для підтвердження або спростування діагнозу.

— Зараз доступні різні варіанти лікування мігрені — від препаратів до інвазивних методів (фізичного проникнення в організм. — Фокус), — говорить пан Гасин. — Коли вже досліджені причини, залишається обрати варіант боротьби з великої кількості наявних. Комусь потрібно впоратися терміново, щоб, скажімо, через два дні поїхати в Лондон на конференцію, а хтось готовий лікуватися довго і наполегливо для досягнення позитивного результату.

У слабке місце

Як пояснює Тетяна Майкова, мігрень — хвороба адаптації:

— Нервово-гормональний дисбаланс зʼявляється, коли людині потрібно адаптуватися до незнайомих або стресових ситуацій. Чим сильніший і частіший стрес, тим більша ймовірність нападу.

У кожного є генетично слабка ланка, у яку й бʼє стрес: в одного це шлунок, в іншого — дихальні шляхи, а у тих, хто страждає на мігрень — голова. Тетяна Майкова застерігає: під час лікування мігрені не можна займатися самодіяльністю.

— Часто люди роками пʼють знеболювальніі засоби, які давно не допомагають, або використовують препарати, які взагалі не мають відношення до мігрені, — наприклад, від судинних захворювань, — говорить лікарка. — Якщо є необхідність вживати "пейнкіллери" частіше, ніж двічі на місяць, потрібно терміново йти до лікаря на довгострокове лікування і профілактику. До речі, нерідко допомагають навіть прості профілактичні заходи — правильний режим, збалансоване харчування і помірні навантаження.

Пані Майкова підкреслює, що спосіб життя повинен бути спрямований на зведення до мінімуму потреби мозку до адаптації. Крім того, рекомендовано чіткий режим: необхідно в один час вставати і лягати, в один час їсти і працювати. Важливо добре спати — лягати до опівночі, а вставати бажано без будильника. Водночас слід памʼятати, що надлишок сну — такий самий стрес для мозку, як і його недолік. Корисні плавання, ходьба, гімнастика, заняття йогою.

Але коли ситуація вже запущена, профілактику проводять препаратами, що контролють гормональний баланс в організмі.

— Найчастіше такі препарати потрібно вживати майже півроку. Потім організм сам привчається до адаптації, якщо, звичайно, не влаштовувати йому постійний струс, — каже Тетяна Майкова.

— Багато що залежить від організму і особливостей хвороби людини, — додає Вʼячеслав Гасин. — Одним достатньо вживати профілактичні препарати місяць, а іншим краще сидіти на них все життя.

Основні види головного болю