Лучи жизни. Украине остро не хватает оборудования для лечения рака

Поки всі будували плани на травневі і шукали місця, де можна погрітися на сонці, 130 пацієнтів Національного інституту раку (НІР) тривожно обдзвонювали онкоцентри в пошуках місця, де можна пройти життєво необхідну їм променеву терапію. У НІР перед травневими лінійний прискорювач поламався, а оскільки обладнання для променевої терапії в Україні не вистачає, відразу ж утворилися багатомісячні черги на опромінення.

Лінійний прискорювач у НІР став непридатним через нещадну експлуатацію. "Він працює практично без зупинки, у три зміни. Часто виходить з ладу. Зазвичай ми ремонтуємо його самі. Але на цей раз для відновлення роботи апарату знадобилася значна сума — 730 тис. грн", — пояснює директор інституту Олена Колесник. При цьому на всі ремонтні роботи медзакладу в рік виділяється 300 тис. грн.

Звернення на гарячу лінію Міністерства охорони здоров'я, як і прохання про допомогу, адресоване заступнику міністра охорони здоров'я Олександру Лінчевському, успіхом не увінчалися. Зате інформація про надзвичайну ситуацію, що склалася в НІР, швидко поширилася в соціальних мережах. Знайшовся меценат, який оплатив ремонт. 7 травня прискорювач запрацював. Але немає ніяких гарантій, що обладнання не зламається знову.

Дефіцитні промені

Розмови про те, як держава забезпечує лікування ракових хворих, зводяться переважно до даних щодо централізованих закупівель ліків. Але крім хіміотерапії і хірургічного втручання, у лікуванні онкології важливе місце посідає променева терапія. Її потребує близько двох третин онкологічних пацієнтів.

За стандартами ЄС, на кожні 250 тис. жителів має припадати один лінійний прискорювач для променевої терапії. В Україні працюють 18 прискорювачів. Тобто по одному на 2,4 млн осіб — всього 10% від потреби.

Україна належить до країн з надзвичайно високим рівнем онкологічної смертності. Майже 74 тис. смертей від раку, що фіксуються щорічно, — це на 52% більше, ніж у Європі, і на 64% більше, ніж у США. Частіше, ніж від раку, у нашій країні помирають лише від серцево-судинних захворювань. Статистика невблаганна: онкологічний діагноз рано чи пізно почує кожен четвертий чоловік і кожна шоста жінка. А ось з шансами отримати необхідне лікування і одужати у наших громадян ніякої визначеності.

ПОБАЧИТИ приховане від очей. Точний діагноз — половина успіху в лікуванні онкології

Останній раз аудит матеріально-технічної бази онкологічних медзакладів України МОЗ проводив у 2013 році. Уже тоді рівень зношеності радіологічного обладнання в середньому по країні становив 70%, по Києву — 50%. Сьогодні ситуація виглядає ще гірше. "Що говорити про області, якщо навіть при потребі Києва в 10-12 лінійних прискорювачах, у нас їх тільки п'ять", — розповідає головний лікар Київського міського онкоцентру Олександр Клюсов.

За словами фахівця, лінійні прискорювачі "Онкор" вже років сім як зняті з виробництва. "Ми останні, хто експлуатує ці апарати, і нецікаві виробнику, з дочірньою компанією якого намагалися домовитися про сервісне обслуговування", — розповідає Клюсов. До слова, річний сервісний контракт на лінійний прискорювач становить від $ 150 тис. У всьому світі таке обладнання через 7-10 років підлягає повного оновлення або заміни.

В Україні ж у багатьох обласних онкодиспансерах стоїть радіологічна апаратура ще радянських часів. "У нас працюють кобальтові апарати вчорашнього покоління, що дають багато побічних ефектів. Зате вже десять років пустує новий, готовий до експлуатації радіологічний корпус. На закупівлю обладнання немає коштів", — коментує ситуацію Ірина Сокур, головний лікар Херсонського обласного онкодиспансеру. Правда, за її запевненнями, прийнято рішення про спільне фінансування з різних джерел покупки лінійного прискорювача і навіть розпочато збір грошей.

Коли держава безсила

По всій видимості, херсонців надихнув приклад Чернігова, де недавно купили радіологічне обладнання для обласного диспансеру. Зусилля зі збору коштів об'єднали місцева влада, нардепи від регіону і жителі області. 40 млн грн виділили з Державного фонду регіонального розвитку, 4,4 млн грн дала область і майже 38 млн грн склав внесок об'єднаних територіальних громад. Суми в 82 млн грн вистачило на покупку сучасного лінійного прискорювача Elekta англійського виробництва. А 25 млн грн, яких бракує для закупівлі дозометричної апаратури і комп'ютерного томографа, зібрали на благодійних акціях.

Але це поодинокі приклади ініціативи місцевої влади. Централізовані закупівлі прискорювачів за кошти державного бюджету останній раз проводилися в 2011 році. Тоді придбали лінійний прискорювач для Національного інституту раку. А в 2012-му — для клініки Охматдит прискорювач Elekta Synergy. Останній ввели в експлуатацію тільки в цьому році. Разом з діагностичною системою позитронно-емісійної терапії та комп'ютерним томографом він склав унікальний комплекс діагностики і лікування онкологічних захворювань. Поки обладнання працює в тестовому режимі.

БЕЗ ПРАВА НА ВІДПОЧИНОК. Єдиний апарат променевої терапії працює в НІР на знос

На думку президента Фонду допомоги онкохворим дітям Валентини Маркевич, введення в експлуатацію обладнання в Охматдиті — вагомий внесок у вирішення проблем дитячої онкології, але недостатній для кардинального поліпшення ситуації. "Кількість дітей, які потребують діагностики та лікування, набагато більше, ніж може прийняти Охматдит", — говорить Маркевич.

Усе вперлося в стіну

Сформована в цій клініці ситуація, коли лише для монтажу і запуску вже закупленого устаткування потрібні роки, не унікальна. Наприклад, в уже згадуваному НІР ще в 2011-му купили другий прискорювач. Він в запакованому вигляді запилюється на одному зі складів Міноборони.

На території інституту розташовані кілька недобудованих корпусів. Один з них — радіологічний, який проєктувався з розрахунку розміщення в ньому трьох лінійних прискорювачів. Там-то і планувалося встановити обладнання. Але будівництво, розпочате в 2012 році, заморозили в 2013-му.

У проєкті держбюджету України на 2016 рік вперше передбачили розподіл державних капіталовкладень за результатами відбору інвестиційних проєктів. "Ми подали заявку на участь в інвестпроєкт і виграли конкурс з добудови радіологічного корпусу. На це з держбюджету планувалося виділити 115 млн грн. Наказом МОЗ функції замовника робіт з коригування проєктної документації та завершення реалізації проєкту" Реконструкція та розширення НДР "поклали на Національний інститут раку. Але Інженерно-технічний центр при Міністерстві охорони здоров'я, який починав будівництво, після зміни влади в країні зник разом з усіма документами. Відповідно інститут не зміг отримати ні проєктно-технічної документації, ні акту прийому-передачі виконаних робіт. А без цього продовжувати будівництво неможливо ", — розповідає Олена Колесник.

У НІР забрали функцію замовника і передали її новоствореному держпідприємству "Державний будівельний центр МОЗ". Але і цей замовник не впорався з поставленими завданнями, і виділені з бюджету гроші на будівництво так і не використали. У травні 2017-го НІР повернули статус замовника. Інститут ініціював розробку проєктно-кошторисної документації по новій. Тендер провели в кінці 2017 року. Наразі документація тільки розробляється.

ПОТРАПИТИ ПІД НІЖ. Українські хірурги-онкологи вміють робити органозберігаючі операції

Розуміючи, що перипетії з добудовою корпусу затягнуться надовго, керівництво НІР спробувало знайти інший шлях вирішення проблеми. Після списання старого радіологічного обладнання, повністю вичерпав свій ресурс, новий лінійник вирішили розмістити на його місці. Для цього потрібно було звести захисну стіну, оскільки нове обладнання могутніше і вимагає дотримання більш суворих заходів безпеки. НДР подав документи на наступний інвестпроект. На цей раз мова йшла про суму в 30 млн грн. 27 млн коштував уже куплений лінійний прискорювач, а 3 млн повинно було піти на його установку.

Конкурс виграли, гроші виділили. Але коли проєктанти проаналізували ситуацію детально, з'ясувалося, що цієї суми недостатньо, оскільки бетонна стіна, яку планували встановити в старому радіологічному корпусі, може перекосити фундамент споруди та зруйнувати її. Фахівці запропонували зробити стіну з баритобетона — матеріалу на основі баритової руди. Цей матеріал володіє більш високим рівнем радіаційного захисту і при цьому набагато легший. А значить, будівлі нічого не загрожувало б. Але вартість такої конструкції зросла в три рази, досягнувши 9 млн грн.

Майже весь минулий рік керівництво НІР намагалося цю суму вибити через МОЗ і Кабмін. Наполегливість подіяла. Внесли зміни до паспорта бюджетної програми. Інститут провів тендер і визначив переможця конкурсу, який проведе роботи з реконструкції, встановивши плиту. Але гроші надійшли на рахунок інституту лише 28 грудня 2017 року. За три дні, що залишалися до кінця року, завершити процедуру було неможливо. Невитрачена сума повернулася до бюджету. Цього року гроші не виділили.

"Чим довше стоїть без діла апарат, тим вище ймовірність того, що він не запрацює. Ми зустрічалися з представниками компанії, яка поставила прискорювач, і якщо ще два роки тому вони були готові безкоштовно налагодити його, то зараз не обіцяють цього. Більш того, повідомили нам, що апарат потребує оновлення. Це додаткові 6 млн грн. ми подали заявку на цю суму. Усі стали обурюватися. Але якщо ми почекаємо ще, то у вакуумну упаковку з апаратурою проникне повітря, і чи буде обладнання працювати — велике питання ", — коментують те, що відбувається в НІР.

ОЛЕНА КОЛЕСНИК. Директор НІР допускає, що новий лінійний прискорювач, куплений для інституту в 2011 році, так і не запрацює

Не ховатися від хвороби

Стаціонарне лікування в НІР щорічно проходять близько 20 тис. пацієнтів. Ще 60-70 тис. осіб на рік тут діагностують, призначають лікування і відправляють проходити його за місцем проживання. Оскільки це головна з профільних лікарень країни, усі, у кого немає можливості лікуватися в приватних клініках або за кордоном, прагнуть потрапити в НДР.

Проблеми фінансування онкології актуальні і для більш розвинених країн, ніж Україна. Через вкрай високу вартість сучасних методів лікування раку знайти на це кошти непросто. У 2010 році в США національні витрати на лікування раку склали $ 125 млрд. До 2020 року, за прогнозами, зростуть до $ 156 млрд.

У фінансовому плані Україні за Америкою не встигнути. Але наша країна може хоча б вибудувати державну стратегію боротьби з онкологією. У ній повинні бути враховані всі наявні ресурси, оцінений масштаб завдань і розписаний план дій. "Ми повинні сформувати культуру правильного сприйняття хвороби: не ховатися від неї і заплющувати очі, а визнати загрозу. Час знімати рожеві окуляри і приступати до боротьби", — заявила під час відкриття в стінах МОЗ фотовиставки про жінок, які борються з раком грудей, в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. Але десятирічна держпрограма, яка передбачала комплекс заходів з профілактики та лікування онкозахворювань в Україні, завершилася ще в 2016 році, а нова досі не прийнята.