Тактика виживання. Як поводити себе, якщо ви опинилися у зоні бойових дій

В сучасну війну майже завжди бувають втягнуті цивільні. Артобстріли, бойові дії, небезпека руйнування та окупації міста. Все це не просто смертельно небезпечне саме по собі, але часто звертає велику кількість людей до втечі: тільки так здається можливим убезпечити себе та своїх близьких. І якщо військових готують до таких речей, то цивільні, як правило, виявляються безпорадними. Як потрібно поводитися і якої тактики виживання дотримуватися, якщо ви опинилися у зоні бойових дій? Як вижити цивільним на війні?

Що робити при артобстрілах

Артобстріли для сучасних війн дуже характерні. Це жахливе випробування для людської психіки. З часів Першої світової, велика частина військових втрат завжди припадала на артобстріли — саме тому артилерія прозвана богом війни. Військових готують до такого випробування, але не можна сказати того ж про громадянських.

Як звучить артилерійський обстріл?

• 82-міліметрові міни видають при польоті свист або вереск.
• 120-міліметрові міни видають при польоті глухе шипіння і свист перед самим попаданням.
• Реактивні танкові снаряди видають при польоті ні на що не схоже виття упереміш з шелестінням.
• Снаряди РСЗВ не можна почути під час прильоту, але якщо пролітають над головою, можна почути характерне "хуу-хуу-хуу-хуу".
• 152-міліметрові снаряди видають перед попаданням свист.

Прильоти снарядів супроводжуються важкими приглушеними звуками при попаданні в землю. Тріск і гуркіт чути при попаданні в будівлі.

Що робити, як тільки уловлюєш характерний звук?

Відразу падайте, де стоїте, і перечекайте там обстріл. Міняйте розташування тільки у найбільш крайньому випадку. Відкрийте рот і закрийте вуха руками. Це дозволить уникнути контузії і збереже слух, особливо при розривах неподалік. Не забудьте закрити очі, щоб уберегти їх від пилу і кам'яної крихти.

Тактика виживання: де сховатися під час артобстрілу?

Чим нижче ви будете відносно поверхні землі, тим краще: підійдуть підземні переходи, підвали, люки колекторів, канави і траншеї. Осколки снаряду обумовлюють велику частину втрат. Тому важлива наявність бар'єру, який захистить вас від осколків. Під час вибуху осколки розлітаються вгору і в сторони по дотичній, у вигляді величезного конуса. Чим нижче відносно рівня землі ви ляжете, тим вищі шанси залишитися в живих.

У жодному разі не ховайтеся під стінами будівель. При попаданні снаряду в стіну ви можете постраждати від битого скла та уламків бетону і цегли. Відповідно, і від вікон потрібно триматися подалі. Навіть невелике вікно, лопаючись, перетворюється на небезпечну січну крихту — вона може бути небезпечнішою за осколки снаряду.

Де найбезпечніше всередині приміщення?

Найбезпечнішим місцем під час обстрілів повинна стати внутрішня кімната, бажано з тримальними стінами без вікон. Якщо вікна є — краще ті, що виходять на стіну іншого будинку. Подбайте про килимок або каремат на підлозі. Обстріли можуть тривати від десяти хвилин до цілої ночі безперервно. Постарайтеся накритися зверху товстою ковдрою: це додатковий захист як від осколків, так і від кам'яної крихти і скла. Пам'ятайте, що потрібно залягти як тільки стануть чутні звуки обстрілу.

Цивільні на війні: як впоратися з панікою?

Намагайтеся рівно і глибоко дихати. Рахуйте до ста і намагайтеся привести хід думок в єдиний спокійний ритм. Що б не відбувалося навколо, головне — не панікувати. Не можна нікуди бігти під час артобстрілу, особливо якщо навколо люди. Це нікого не врятує. Крім того, хтось може наслідувати ваш приклад. Паніка вкрай заразлива. Тих, хто завмирає, губиться і впадає в заціпеніння, валіть на землю і не давайте рухатися.

Під обстрілом страшно всім, винятків немає. Хто говорить, що йому не страшно під обстрілами, той банально бреше. Типова реакція організму під час обстрілу — миттєвий викид божевільної дози адреналіну в кров. Наше тіло мобілізує всі резерви організму. Сильне серцебиття, високий пульс, стрибки тиску і можливе заціпеніння. У ці моменти ваш організм у прискореному темпі спалює ресурси, проживаючи відпущені вам роки за хвилини.

Що робити, коли залпи вщухли?

Уважно огляньте себе і тих, хто поруч. Перерахуйте людей, проведіть перекличку. Переконайся, що відповіли всі. Можливо, когось поранило, але від надлишку адреналіну людина цього не відчує відразу. Тому потрібно зняти одяг і оглянути один одного. Необхідно переконатися у відсутності вогнищ загоряння. Горіти може суха трава, деревина, споруди і т.д.

У жодному разі не торкайтеся до снарядів!

Як правильно заховати зброю?

При окупації міста перед вами може постати питання: як краще заховати зброю? Це стосується як цивільної, так і штатної зброї.

• Спочатку треба відповісти на питання: "Де?". Місце має бути тихим і безлюдним. Непримітним. Наприклад, узлісся. З іншого боку, ви можете заховати зброю там, де її точно не шукатимуть. Скажімо, недалеко від військової бази ворога (за 5-10 кілометрах від неї). Як правило, партизан та їх схованки або укриття не шукають у себе під носом. Якщо все ж ви вибираєте місце в лісі, буде краще, щоб схованка була під деревом або між деревами, на вершині пагорбів або взагалі будь-якій височині. У низині скупчується вода і розмивається грунт.
• Далі вам потрібні орієнтири. Вони допоможуть визначити точне місцезнаходження схованки. Не варто покладатися на те, що побудовано або створено людиною. Ці об'єкти мінливі. Орієнтири повинні бути природними і довговічними: пагорби, кургани, великі посадки дерев і т.д.
• Як тільки ви визначитеся з місцем, постане питання про те, як ховати. Вода і волога — вороги зброї. Не забувайте, що навіть сучасна полімерна зброя містить в собі деталі зі сталі. Перед покладенням зброї у сховок, потрібно розібрати його і протерти насухо. Потім ретельно змастити кожну металеву деталь. Після цього загорнути всі великі деталі і саму зброю у промаслений папір. Якщо ж ви збираєтеся протримати в схованці зброю понад рік, то після загортання в промаслений папір потрібно покласти згортки в пакети і ретельно їх закрити, випустивши з них повітря.
• Тепер вам потрібен надійний і простий контейнер для зброї. Ідеально підходить велике пластикове відро від фарби, укопане в землю так, щоб кришку можна було засипати землею, глиною, щебенем і зверху привалити камінням або присипати листям.

Скільки повинен важити рюкзак?

Залишаючи в пішому порядку місто, в якому ведуться бойові дії, потрібно подбати про рюкзак. Скільки повинен важити такий рюкзак? На цей рахунок є багато досліджень і суперечок. Згідно із західними нормами, вага рюкзака має бути не більше третини (33%) від власної маси тіла. Але це за умови гарної фізичної форми. А для менш тренованих людей він має бути не важчий 25% власної ваги. Скажімо, для 80-кілограмової людини це буде 27 і 20 кг відповідно. Ці норми краще не перевищувати щоб уникнути проблем зі спиною. Частину речей можна викинути вже під час самого переходу.

Тактика виживання: робота над помилками

Постійно аналізуйте те, що відбувається, ведіть роботу над своїми помилками. Тим паче, якщо ви очолюєте групу цивільних.

Робота над помилками відбувається за такою системою. Спершу ви аналізуєте, що повинно було бути, потім — що було насправді. Наступним кроком буде розгляд результатів: хороші вони чи ні? Далі потрібно з'ясувати їх причини. Залишається підбити підсумки і зробити висновки на майбутнє.

1. Що повинно було бути?
2. Що було?
3. Удача\Невдача.
4. Причини?
5. Висновки.

Розкажіть про цю просту схему товаришам по нещастю. Вона допоможе в оцінці ситуації будь-яких дій на війні.

Пиття: супер-важливо для виживання!

Наше тіло на 70% складається з води, і навіть невелике зневоднення позбавляє нас енергії та сил. Саме тому запаси води в організмі важливо регулярно поповнювати. Навіть під час відпочинку.

Соком, газованою водою або кавою ми грамотно наші втрати води не поповнимо. Щоб підтримувати потрібний баланс, особливо під час фізичних навантажень, потрібно пити саме воду. Квас, кефір і т.д. — це вже їжа. Солодкі напої погано втамовують спрагу, а кава і чай з молоком мають сечогінний ефект.

Пити потрібно ще до настання гострого почуття спраги. Найрозумніше — обчислити, скільки води вам потрібно на добу (в нормі — з розрахунку 30 мл на 1 кг маси тіла, в спеку — 40 мл на 1 кг маси тіла).

Припустимо, ви важите 60 кг, тоді в спекотний літній день вам потрібно 2,4 літра (40 мл х 60 кг). Потрібно розділити отриману кількість води на порції і випивати їх через приблизно рівні проміжки часу.

Важливо пити невеликими порціями, а не випивати пляшку за раз, що може нашкодити організму.

Разом з потом організм втрачає і натрій. Якщо нічого їсти, воду можна трохи підсолити: на літрову пляшку вистачить чверті чайної ложки солі. Якщо дозволяють обставини, варто харчуватися свіжими овочами та фруктами — організм отримує вологу і з них. Наприклад, такі фрукти як кавуни, дині, полуниця, малина складаються з води більше ніж на 80%.

Наостанок порекомендую рецепт ізотонічного тоніка від мого друга, професійного спортсмена.

Такий тонік можна робити в домашніх умовах і брати з собою в тривалі переходи.

• 300 мл фруктового соку (яблуко, апельсин), краще — свіжовичавленого
• 200 мл води
• дрібка солі

Змішайте інгредієнти в пляшці 500 мл. Такий напій допомагає регулювати водно-сольовий обмін і рівень глюкози в крові.