Розділи
Матеріали

Коли в Україні з'явиться свій Стенфорд? Сергій Токарев про STEM, жінок-вчених та університет комп'ютерних технологій

Попит на IT-фахівців з України в усьому світі продовжує зростати. Тому ідея створення в країні сучасного навчального закладу з якісно новою системою підготовки айтішників набуває все більш чітких обрисів. Засновник технологічної компанії Roosh Сергій Токарєв розповів нам про перспективи створення першого українського університету комп'ютерних технологій, освітні проєкти в сфері IT, STEM, AI та ML. Він також поділився думками про те, як має бути влаштована IT-освіта, аби на виході отримувати не тільки хороших фахівців, але й успішних фанудерів власних компаній.

Цього літа IT-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв підписав меморандум з президентом Київської Школи Економіки Тимофієм Миловановим про створення Computer Science University. Це перший в своєму роді навчальний заклад, який буде функціонувати за інноваційними принципами. За словами бізнесмена, у навчальному закладі будуть впроваджуватися сучасні підходи до IT-освіти.

"Ми не ставимо за мету відкрити ще один курс з програмування або чергову комп'ютерну академію – їх і так достатньо. Наше надзавдання полягає в тому, щоб змінити сам підхід до IT-освіти і процесів всередині неї. Як зразок ми розглядаємо американську модель, де викладачі отримують відсоток від стартапів, створених на базі навчального закладу. Це, по-перше, підвищує мотивацію, а по-друге, університет трансформується в акселератор стартапів", – каже Токарєв.

У навчальному закладі нового типу будуть свої R&D-лабораторії та венчурні студії. Автори проєкту також відзначають, що виш матиме міжнародну акредитацію та кампус у Києві, а викладати тут будуть провідні фахівці з усього світу.

Сергій Токарєв має за плечима майже 20 років досвіду в сфері IT-технологій. Він є співзасновником кількох десятків компаній по всьому світу, фаундером венчурної студії Pawa та інвестором гучного стартапу Reface. Токарєв одним з перших побачив і оцінив перспективи Reface, коли проєкт ще перебував на ранніх етапах розробки. Зараз ним користуються мільйони людей по всьому світу.

Зовсім недавно він заснував венчурну студію Pawa, яка створює та розвиває IT-проєкти з фокусом на AI і ML. За словами Токарєва, команда планує створити найбільший в Європі центр для розробки бізнес-проєктів на базі штучного інтелекту і машинного навчання.

Ще одним великим проєктом Токарєва стала технологічна компанія Roosh, в яку входить цілий ряд IT-стартапів, венчурний фонд і освітні проєкти, які вже багато років займають важливе місце в діяльності бізнесмена. У травні минулого року Токарєв підтримав хакатон, ініційований Міністерством цифрової трансформації України, участь в якому взяли 899 команд. Конкурс молодих IT-проєктів був присвячений боротьбі з наслідками пандемії коронавірусу і отримав назву HackCorona.

Проєкт STEM is FEM, ініціатором якого виступив Сергій Токарєв, покликаний боротися з гендерними стереотипами в технічних сферах. У цьому році в рамках STEM is FEM стартував арт-проєкт "Наука – це вона". Його мета – розповісти про досягнення українських жінок-вчених. На конкурс есе про 12 жінок-вчених в рамках арт-проєкту надійшла 561 робота з усієї України: благодійний призовий фонд для переможниць склав більше 40 000 доларів.

Сергій Токарєв вважає, що Україна має величезний потенціал для розвитку STEM-освіти. На його думку, це перспективна країна для створення стартапів, інвестування в IT-бізнес.

"Головна цінність українського IT – це кадри. Більше 200 тисяч класних фахівців різних рівнів, позицій і напрямків. Їх відрізняє висока працездатність і працьовитість. Виші, комп'ютерні академії, школи програмування та різноманітні курси випускають щорічно тисячі фахівців, які поповнюють ринок, влаштовуються, в тому числі, у великі міжнародні компанії", – говорить Токарєв.

Крім того, за словами підприємця, високий потенціал українських айтішників приваблює інвесторів і робить країну привабливою для європейських і американських компаній. Такі гіганти як Google, Microsoft та Amazon відкрили тут свої офіси і дослідницькі центри, а іноземні інвестиційні фонди вкладають гроші в проєкти, розроблені в Україні.

"У 2020 році в Україні зареєстровано 450 стартапів. Навіть на Кіпрі, визнаному одним з найбільш привабливих місць для IT на карті світу, менше", – констатує Токарєв.

Однак засновник Roosh підкреслює, що українська IT-сфера знаходиться лише на етапі розвитку.

Стартапів може бути ще більше, а Україна має всі шанси перетворитися на клондайк для айтішників, але для цього необхідно змінити підхід до освіти. Зараз класичні вузи роблять акцент на теоретичних знаннях, але приділяють недостатньо уваги практичним навичкам. Розвиток IT в світі відбувається куди стрімкіше оновлення програм державних вишів. Токарєв пояснює, що в Стенфордському університеті учні на STEM-напрямках мають можливість не лише викласти свої теоретичні задуми, але й втілити їх у життя – навчальний заклад надає потужну практичну базу. Викладачі беруть участь у розробках своїх підопічних, отримуючи свою частку прибутку, якщо стартап "вистрілює". В Україні такого поки що немає.

"Українська STEM-школа сильна. Однак, вона надає лише хороший фундамент. На жаль, в іншому наші університети та інститути не можуть фізично встигнути за трендами та останніми технологіями світу IT", – вважає Токарєв.

Ще одна проблема – кадровий голод. Найвищий попит на айтішників не тільки посилює конкуренцію серед них, а й призводить до витоку кадрів: кращі просто залишають Україну, знаходячи за кордоном більш комфортні умови праці та фінансову мотивацію.

Значущим недоліком українського STEM Сергій Токарєв бачить також гендерні стереотипи. За його словами, в Україні в цій сфері досі лише 25% складають дівчата. А гендерний баланс в компаніях має велике значення для здорової атмосфери в команді та підвищує її продуктивність.

Створення Computer Science University, на думку Сергія Токарєва, дозволить принципово змінити підхід до STEM-освіти в Україні. Згодом це трансформує усю галузь: аби Україна славилася не тільки рівнем і якістю своїх фахівців, а й гучними проєктами з мільярдною капіталізацією.