Реформа у містобудуванні: структурні зміни відбулися, час – за новим наповненням
Те, чого чекав будівельний ринок, сталось. Державна архітектурнобудівельна інспекція (ДАБІ) припинила своє існування. Відповідну постанову ухвалив Кабмін 13 вересня. В минуле відійшла ціла епоха. Епоха, про яку учасники містобудівної діяльності будуть згадувати зовсім не як про"золотий вік"…
ДАБІ впродовж кількох останніх років зазнавала критики з боку будівельників за надмірну бюрократизацію дозвільних процедур. В пресі мало не щодня лунали звинувачення на адресу інспекції в корупції, у порушенні містобудівних норм, в ухваленні непрозорих рішень.
Втім, ліквідувати ДАБІ варто було не тільки (і навіть не стільки) через втрату довіри до неї з боку ринку та громадськості. Інспекція була відверто застарілим інститутом управління містобудівною діяльністю.
Зосередивши в своїх руках максимум повноважень, ДАБІ стала не так регулятором, як ключовим гравцем будівельного ринку. А ситуація, коли на
ринку головну роль відіграють чиновники, а не безпосередні його учасники, веде не лише до корупції. Вона веде до спотворення самої суті ринку. Як, втім, і до спотворення міст.
Тому реформа була необхідною всім – будівельникам і інвесторам, владі і громадськості. Першим кроком цієї реформи стали структурні зміни в управлінні містобудівної діяльності. Вони здійснені.
Функції ДАБІ розподілено між органами центральної влади та самоврядування. Однак, ключове рішення – створення Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). 16 вересня цей орган розпочав свою роботу.
Хочеться вірити, що слова міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, згідно з якими ДІАМ започатковує "епоху без корупції,
без перешкод для бізнесу, без незаконних забудов", будуть підтверджені практикою.
І підстави для оптимізму є. По-перше, ДІАМ – це справді не "ребрендинг" ДАБІ, а новий орган, з новими функціями і новими принципами роботи. По-друге, в Кабміні наголошують, що жоден співробітник ДАБІ не отримає роботу в ДІАМ.
Тим самим, знімається ризик збереження "хворої інституційної пам"яті" в регуляторній політиці держави у містобудуванні. По-третє, ДІАМ декларує готовність робити те, чого давно вимагали будівельники: цифровізувати регуляторні процеси, посилити протидію корупції, проводити політику запровадження прозорих правил і створення комфортних умов для діяльності бізнесу та інвесторів.
Разом з тим, констатуючи якість здійснених Кабміном змін, не можу не зазначити: успіх цієї реформи залежить не тільки від неї самої!
Адже, якщо будуть реалізовані плани щодо створення відразу двох органів архітектурно-будівельного контролю – Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини – це значною мірою нівелює здобутки в дерегуляції містобудівної діяльності.
Захист культурної спадщини потребує не збільшення органів бюрократичного контролю, а чіткої і зрозумілої державної політики. Так само, нівелювати реформу може ухвалення у "радикальній" редакції законопроектів, якими посилюється податковий тиск на будівельну галузь (законопроект №5600), збільшуються штрафи і вводиться дозвіл на тимчасовий арешт об"єктів (законопроект №5877).
Наразі позицію будівельної галузі щодо вказаних ризиків донесено до Президента, Уряду, народних депутатів. Судячи з реакції на деякі з наших зауважень, влада готова почути позицію ринку.
Вважаю, що такий діалог піде на користь всім. Адже він дозволить наповнити реформу конкретним змістом. Дозволить врахувати позиції всіх учасників містобудівних процесів. А також – сприятиме формуванню і реалізації єдиної і зрозумілої державної політики в галузі. Як це і передбачено Концепцією реформи у містобудуванні, схваленою Національною радою реформ.