Від Байдена до Ердогана. ТОП 10 іноземних політиків, які обстоюють незалежність України

Одні одразу визначили трійку лідерів, до якої зарахували президента США Джо Байдена, прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона та президента Польщі Анджея Дуду. Вони ініціювали введення санкцій проти РФ, лобіювали постачання зброї та надання фінансової допомоги.

Інші — назвали політиків, чия позиція щодо України від початку активних бойових дій та окупації нових територій змінилась або стала більш помітною. Серед них: міністриня закордонних справ і міністр економіки Німеччини Анналена Бербок і Роберт Габек, міністриня закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс та президентка Словаччини Зузана Чапутова, конгресмен США Марсі Каптур. Звучали і прізвища канцлера Німеччини Олафа Шольца, президента Франції Емманюеля Макрона, прем'єр-міністра Італії Маріо Драґі. Щоправда, останніх називали і ключевими архітекторами невійськової допомоги Україні від ЄС, і політиками, не здатними захищати демократичні принципи, про які часто самі говорять.

Є й ті, хто звернув увагу на менш відомі загалу прізвища, такі як Александр Дулеба та Давід Стулік. Перший — радника президента Словаччини. Другий — ексречник делегації Європейського союзу в Києві та консультант уряду Чехії. "Коли прем'єр-міністр Словаччини Едуард Геґер виступив з ініціативою про надання Україні статусу кандидата у ЄС, то для нього це обґрунтовував Дулеба. Те, що Чехія змінила риторику щодо України, це також заслуга Стуліка. Обидва працюють у Європі для підтримки України", — зазначає Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Говорили експерти і про "пошук собі царів серед західних політиків" або ж намагання використати позицію "хто не з нами, той проти нас". Та й узагалі, що всі західні політики мають власні егоїстичні інтереси, а підтримують Україну ті, до чиїх національних інтересів входить дружба з Україною.

Зрештою ми вирішили не створювати рейтинг, а поставити десять політиків на одну сходинку. І, звісно, пам'ятаємо, що Україну в світі підтримують не десять і не тисяча людей — мільйони, а б'ються з агресором Збройні сили України.

Джо Байден, президент США

Консолідація НАТО та Заходу на підтримку України, координація санкційної політики, ухвалення рішення про Ленд-ліз, численні пакети оборонної допомоги Україні. Загальна військова допомога США, спрямована після вторгнення Росії 24 лютого, становить понад $10 мільярдів. Усім цим Україна завдячує президенту США Джо Байдену та його найближчому оточенню. Проте експерти зазначають, навіть йому нині сміливості не вистачає.

"Байден позитивно ставиться до України і Володимира Зеленського. Проте у багатьох питаннях у нього досить обережна позиція. Він, як і багато західних політиків, не може дати Україні програти війну з Росією, але поки відмовляється постачати окремі види зброї. Позиція Байдена обумовлена ризиками зіткнення з Росією", — говорить Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента".

Але користь від підтримки України для Байдена очевидна. По-перше, він задовольняє запит власного електорату, який підтримує українців. А, по-друге, поразка Путіна дозволить відчути себе переможцем. "Для Байдена війна і підтримка України має стати зовнішньополітичною спадщиною. США проблематично вийшли з Афганістану, з Іраном угода не дуже виходить, з Північною Кореєю вони навіть не починали щось робити, а з Китаєм — напруга через Тайвань. В Україні Байден може досягнути успіху як політик і потрапити у підручники історії", — говорить Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій.

Борис Джонсон, прем'єр-міністр Великої Британії

"Коли ми говоримо про підтримку України — ми говоримо про Бориса Джонсона. Але він не зміг би цього зробити без міністра оборони Бена Воллеса та двопартійної підтримки у парламенті", — впевнена Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".

"Велика Британія шукала себе після Brexit й обрала Чорне море як арену змагання та обмежування сил Росії", — додає Олександр Хара. Він припускає, Джонсон, напевно, трохи заздрить Володимиру Зеленському: "Прем'єр Великої Британії проявляє себе як лідер західного світу в конфлікті, дуже схожим на Другу світову війну".

В Офісі президента України Джонсона називають не тільки лідером в оборонній підтримці України, а й в антивоєнній коаліції. Британський прем'єр, і справді, багато говорив про постачання сучасної зброї, взяв на навчання українських військових і наголошував на необхідності політичної ізоляції Кремля. А ще надав емоційну підтримку президенту Володимиру Зеленському, коли відвідав Київ у критичні моменти (9 квітня, одразу після деокупації районів навколо Києва, — ред). Так сталося, що їхня зустріч повністю змінила поведінку української влади — від переговорів у Стамбулі до розмов про контрнаступ ЗСУ, — помічає Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, експерт із питань зовнішньої та внутрішньої політики України.

Ллойд Остін, голова Пентагону США

Він підтримував надання летальної зброї, аби Україна мала необхідні можливості для самооборони, ще до свого призначення на посаду міністра оборони. Після початку нової хвилі збройної агресії РФ проти України Ллойд Остін став одним із тих, хто взявся допомагати. "Ми не можемо гаяти час. Мусимо рухатись зі швидкістю війни", — так він сказав про необхідність підтримки України. Остін упевнений, позицію Києва потрібно зміцнювати і на полі бою, і за столом переговорів.

26 квітня на американській авіабазі "Рамштайн" у Німеччині Остін уперше зібрав понад 40 представників оборонних відомств. Так була створена Консультативна група з оборони України, фактично орган, від якого залежить координація постачання західної зброї в Україну. "Путін ніколи не припускав, що світ згуртується навколо України так швидко і впевнено", — тоді зазначив він.

"Рамштайн" — це свідчення глобального лідерства США за великої особистої ролі міністра оборони Ллойда Остіна. По суті, це зародок інструменту, що визначатиме новий світовий порядок", — так про нього та роль Остіна говорить Олексій Копитько, радник міністра оборони України.

Саме після Рамштайну в Україну прийшли американські системи HIMARS.

Анджей Дуда, президент Польщі

У той час, коли представники американського посольства закликають своїх громадян виїхати з України, польський президент їде в Київ. Напередодні 31-ї річниці Незалежності відбувся третій візит із 24 лютого польского президента до Києва. Він зустрівся з Володимиром Зеленським і говорив українською: "Крим — це Україна, як Гданськ — це Польща", закликав демонтувати "Північний потік-2", розірвати усі відносини з Москвою.

"У президента Анджея Дуди склалися добрі стосунки з українським лідером. Він точно кровно зацікавлений в успіху Україні у протидії російської агресії, як ніхто серед його колег. Саме завдяки Польщі через її територію надходить військова допомога в Україну", — говорить Володимир Горбач. Загалом же сама Польща вже передала Україні озброєння на $2 млрд.

І Варшава допомагає не тільки зброєю. Польща прихистила мільйони українців, надала сотні тисяч тонн гуманітарної допомоги та лобіювала надання України статусу кандидата на членство в ЄС.

Ґітанас Науседа, президент Литви

Науседа разом із Дудою приїздили до Києва 23 лютого, за пів дня до початку війни. "Особиста присутність у Києві справжніх друзів — дуже важлива. Вони приїхали підтримати Україну в непростий час", — сказав тоді президент Володимир Зеленський. Уже на наступний день Науседа зазначить: "Настав час Заходу відреагувати належно".

"У цій війні на карту поставлено не що інше, як демократія і світовий порядок, — немає меж апетиту Володимира Путіна. Я не знаю, хто буде наступною мішенню — країни Балтії, Польща, можливо, Румунія", — припустив нещодавно президент Литви. Він переконаний: лише тверда та об’єднана відповідь може зруйнувати криваве відновлення російської імперії.

Президент Науседа відвідував Київ 28 липня, у День Державності. Він виступив у Верховній Раді та пообіцяв новий пакет військової допомоги: бронемашини й антидронові системи.

Варто сказати, що підтримка Литви постійна й послідовна. Науседа продовжує політику партнерства, розпочату експрезиденткою Далею Грибаускайте. Після початку агресії вона звинуватила НАТО в лицемірстві та боягузтві та закликала вступити у війну за Україну.

Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії

27 лютого Урсула фон дер Ляєн сказала, що Європейський союз надасть Україні летальні озброєння — вперше у своїй історії, а вже наступного дня зробила не менш сенсаційну заяву: "Ми хочемо, аби Україна була в ЄС. Вона — одна з нас".

Глава Єврокомісії однією з перших політиків європейського рівна приїхала в Київ після деокупації Бучі та Гостомеля. Вона особисто привезла та передала президенту Зеленському спеціальний опитувальник, необхідний для надання Україні статусу кандидата в ЄС.

"Намагаючись зачинити двері в ЄС для України, Путін досяг протилежного результату", — сказала під час Кримської платформи 23 серпня Фон дер Ляєн. "Наші люди ніколи не були більш близькими. І наша відданість вільній і демократичній Україні ніколи не була сильнішою", — додала вона.

Фон дер Ляєн несподівано стала однією з тих просуває Україну на її європейському шляху. "Попереду довгий шлях, але Європа буде поруч у кожному кроці, у кожній реформі, поки це буде потрібно. З цих темних часів війни і до того моменту, коли ви перетнете поріг ЄС. Україна має дуже чітку європейську перспективу і є країною-кандидатом на вступ до Євросоюзу, що здавалося майже неможливим ще п’ять місяців тому", — сказала вона у Верховні Раді.

Шарль Мішель, голова Європейської ради

Вирішальний момент для Європейського Союзу та геополітичний вибір. Такі слова підібрав глава Європейської Ради для України перед наданням їй статусу кандидата на вступ до ЄС. 23 червня лідери ЄС сказали Україні офіційне "так", без звичайних процедур, хоча й з умовами.

Напередодні історичного моменту Шарль Мішель приїжджав у Київ. Він відвідав зруйновану Бородянку в Київській області та сказав про необхідність покарання Росії за воєнні злочини. Нині його контакти з президентом Зеленським більш, ніж регулярні. Мішель говорить: "Я не просто вірю, я переконаний, що Україна переможе у цій війні".

Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО

"Стабільна та незалежна Україна — запорука євроатлантичної безпеки", — так про майбутнє України говорить генеральний секретар НАТО.

Ще на початку 2022 року Росія вимагала від України відмовитися від своїх євроатлантичних прагнень, зафіксованих у Конституції. Україна не погодилась. Столтенберг підтвердив готовність до розширення Альянсу та права України вступити до НАТО.

Після 24 лютого питання вступу України в НАТО офіційно на паузі. Але, як говорять експерти, наша країна ще ніколи так близько не була до вступу в Альянс. І про це перемовини на різних рівнях постійно ведуться. А результат може бути помітний на наступному саміті НАТО, який відбудеться у Вільнюсі у 2023 році.

Кая Каллас, прем'єр-міністриня Естонії

"Серед друзів України президент і премʼєр-міністриня Естонії Алар Каріс та Кая Каллас. Обидва зайняли дуже чітку позицію. Завдяки їм третина військового бюджету країни пішла в Україну", — зазначає Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма"."Жодна інша країна такого не зробила. Естонія послідовно підтримує Україну, бере участь у проштовхуванні санкційної політики", — додає і Михайло Гончар.

Після початку нової хвилі агресії Кая Каллас різко закликала лідерів ЄС не телефонувати Путіну, аби він відчув себе в ізоляції. Вона сказала, що такі дзвінки не сприятимуть деескалації конфлікту.

Каллас є ініціаторкою процедури припинення видавання Шенгенських віз росіянам. Вона вважає, що це буде ефективним засобом впливу на країну-агресора Росію."Потрібно розуміти, що лише десять відсотків населення Росії виїжджає за кордон, а це саме ті люди з Москви та Санкт-Петербурга, чия думка має значення", — говорить вона. Нині візи для росіян, окрім Естонії, вже перестали видавати Литва, Латвія і Чехія. Незабаром ЄС може розглянути питання системної заборони видавання віз громадянам РФ.

Реджеп Ердоган, президент Туреччини

"Реджеп Ердоган — складна особистість, він скоріше заточений на власний порядок денний, який точно не стосується нас", — говорить Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.

У президента Туреччини, насправді, був шанс стати важливим переговорником між Україною та Росією, але президент Туреччини обрав, як йому здається, золоту середину. Він один із небагатьох особисто зустрічається з президентом РФ Володимиром Путіним.

"З Росією у Туреччини збігаються інтереси у торгівлі й енергетиці. Ердоган не зацікавлений у присутності НАТО в Чорному морі. Треба йому подякувати за застосування конвенції Монтре (28 лютого Туреччина закрила Босфор і Дарданелли, — ред), яка обмежила військово-морські потужності РФ. Він постав переможцем в угоді щодо зерна з росіянами, але там є також корисний інтерес. Туреччина не в найкращому економічному стані, а доступ до українського зерна може виручити країну. Негативний момент у відносинах України з Туреччиною — Ердоган не знайшов діалогу з американцями. Це примушує його йти на розмови з росіянами і йти на поступки не в інтересах України чи країн НАТО", — говорить Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій. При цьому Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник зазначає: "Ердоган у військово-технічному плані підтримує лише Україну. Жодних поступок РФ він не робить. Турки озброюють ЗСУ "Байрактарами". Незважаючи на війну, вони показують готовність будувати завод із виробництва безпілотників".

В Офісі президента України Ердогана вважають другом, та переконані, що його контакти з президентом РФ Володимиром Путіним Україні не загрожують.