З початком повномасштабного російського вторгнення величезна кількість українців поїхала до європейських країн. Це суттєво змінило ринок праці для українців у Європі, адже люди не лише рятуються від війни, але й змушени забезпечувати себе за кордоном. Ми розглянули, як саме змінилися умови та можливості для працевлаштування біженців з України після 24 лютого, а також з якими труднощами вони можуть зіткнутися зараз.
До початку війни європейський ринок працевлаштування для українців був стабільним, роботодавці охоче наймали працівників з України. Хоча знайти висококваліфіковану роботу було й не дуже легко — це вимагало не лише високого рівня володіння мовою країни проживання, але й проходження досить трудомісткої та тривалої процедури підтвердження кваліфікації.
Згідно з офіційною статистикою, більшість трудових мігрантів з України становили чоловіки (приблизно 60-65%) у віці 25-45 років. Незважаючи на наявність вищої освіти у більшості українських трудових мігрантів, найчастіше вони були зайняті на фізичній роботі, оскільки її не лише простіше здобути, але вона також є більш високооплачуваною.
Найпопулярніші вакансії для українців: будівництво, ремонтні роботи, сільське господарство, логістика, конвеєрна робота на заводах та ін. Українські жінки в європейських країнах найчастіше влаштовувалися на вакансії нянь, покоївок, доглядальниць, кухарів, офіціанток, викладачок української тощо.
Щодо країн, куди українці найчастіше вирушали на заробітки, то найпопулярнішими напрямками були Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, країни Балтії. У західноєвропейських країнах (Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, Великобританія) оформити офіційне працевлаштування та проживання було складніше, тому вони користувалися меншим попитом. Проте українська компанія VAV Synergy весь цей час сприяла успішному та легальному працевлаштуванню людей у цих країнах.
Як змінився для українців ринок праці в Європі
До початку повномасштабного вторгнення в Європі працювало біля 5 мільйонів українців, після 24-го лютого певна кількість чоловіків повернулася додому, щоб стати у лави захисників, а багато жінок навпаки виїхало з країни, намагаючись захистити себе і своїх дітей. Також не треба забувати, що ситуація з працевлаштуванням докорінно змінилася всередині країни, а отже, з’явилася значна кількість бажаючих знайти роботу за кордоном.
Незважаючи на те, що біженцям гарантовано відкритий доступ до роботи, влаштовуються не всі. Так, наприклад, із понад 3 млн українців, які виїхали до Польщі, офіційно працевлаштувалися лише близько 200 тисяч. Ті, хто вдома займався офісною роботою, часто не можуть влаштуватися на аналогічні вакансії в Європі, адже для цього потрібне хороше володіння мовою та підтвердження освіти.
Змінилися й пошукові запити роботодавців — якщо до війни їх переважно цікавили чоловіки, які могли займатися фізичною працею, то через обмеження на виїзд за кордон, пропозицій про роботу та можливостей влаштуватися для українських чоловіків поменшало. Для жінок і до війни пропонувалося менше вакансій, а зараз попит скоротився ще більше. Також роботодавці розуміють, що переважна більшість біженців з часом повернеться додому, і вагаються, чи наймати людей тимчасово.
Проблеми, з якими стикаються кандидати з України
- Незнання мови. Одна з основних проблем для більшості українців, особливо тих, хто хоче влаштуватися на кваліфіковану роботу.
- Підтвердження професійних якостей. Зібрати повний пакет документів не завжди можливо і це займає багато часу. Перевірка дипломів українських вищих навчальних закладів може займати до півроку, а якщо навчальний заклад не внесено до загальної бази, за підтвердження доведеться окремо доплатити.
- Офіційне оформлення. Великий потік українців у Європу спровокував затримку виходу офіційних документів про працевлаштування та запрошень на роботу.
- Труднощі з оформленням дитини у садок/школу. Жінки, які виїхали з України разом з дітьми (а таких більшість), обов’язково повинні влаштувати дитину в садок або школу, що не дозволяє їм шукати роботу на повний день.
Але усі вищезазначені труднощі поступово вирішуються, зокрема й на загальноєвропейському рівні. Так, люди, які не знають мови країни проживання, можуть відвідувати інтеграційні курси після подання заявки на проживання. Умови підтвердження дипломів і спеціальностей також поступово спрощуються, як і отримання запрошень на роботу. Крім того, Європейський Союз докладає зусиль для спрощення пошуку роботи українцями. Нещодавно з цією метою був створений спеціальний "пул талантів" (EU Talent Pool), який дозволяє біженцям з відповідним рівнем кваліфікації швидше знайти потрібну вакансію.
Звичайно, для більш комфортного працевлаштування без проблем та у найшвидші строки, можна скористатися послугами відповідної компанії. Наприклад, компанія VAV Synergy не тільки допоможе з пошуком роботи за кордоном, а й запропонує повний комплекс послуг для легального працевлаштування.
Співробітники компанії нададуть супровід клієнтам на всіх етапах — від заповнення анкети та збору пакету документів для робочої візи до вирішення проблем під час безпосереднього перебування на роботі. Процес працевлаштування відбудеться без посередників і таким чином скоротиться до 48 днів. Головна мета компанії — допомогти людям влаштуватися на роботу, яка буде цілком відповідати їхньому професійному рівню та особистим вимогам. VAV Synergy допомогла майже 98% людей, які звернулися до неї, в вирішенні питань щодо успішного працевлаштування в Європі, зокрема й тим, які не володіють іноземними мовами. Крім того, буде забезпечена допомога з адаптацією та повний юридичний супровід.
Ознайомитись з подробицями співпраці, отримати останні новини про зміни на ринку європейського працевлаштування та дізнатися про найсвіжіші вакансії можна на офіційному телеграм-каналі VAV Synergy.