Заяви РФ вказують, що вона погодиться продовжити зернову угоду за умови зняття частини санкцій

РФ використовувала дедлайн зернової угоди як важіль продовольчого шантажу. Продовження домовленості на 120 днів є позитивним результатом, однак такий "жест доброї волі" аж ніяк не є альтруїстичним.

Протягом всього часу угоди лунали заяви російської сторони, що вона має бути долучена до вирішення напрямків експорту зерна, мовляв, більшість зерна по чорноморському коридору йде не у нужденні країни, у "ситу" Європу. На противагу цьому Блінкен зазначив, що завдяки угоді вже вдалось "перевезти 9 млн метричних тон продовольства та знизити ціни у всьому світі".

Росія використовує будь-яку подію у Чорному морі як привід продовжити шантаж міжнародних інституцій та зняття частини санкцій.

Заяви російських чиновників дають підстави припустити, що РФ готується дати згоду на продовження зернової угоди в обмін на зняття санкцій на експорт свого продовольства. Фактично, РФ і зараз може реалізовувати сільгоспродукцію, однак це невигідно з огляду на неможливість здійснення розрахунків у рублях, санкцій, які стосуються страхування, фрахту, перевезень – все це створювало багато побічних бар’єрів.

Від початку листопада рос ЗМІ цитували першого заступника постпреду РФ при ООН Дмітрія Подолянського, що ООН таки послабить санкції, пов’язані з вивозом продовольства. "ООН нам обіцяє, що ось-ось буде результат. При прийнятті рішення, вони будуть оцінювати ефективність виконання російської частини угоди і результативність відповідних зусиль ООН…У ООН є час виконати взяті на себе зобов’язання до 18 листопада", — цитувало представника видання "Ізвестія". Саме такі сподівання могли бути причиною, через яку після ударів ЗСУ по військовим кораблям у Севастопольській бухті кремль спочатку "вийшов" із зернової угоди, а потім поспішно додав, що лише "призупиняє" свою участь.

Сигналом є також те, що Андрій Белоусов доручив Мінфину, Мінсільгоспу, Минекономрозвитку та МЗС РФ створити належні нормативні умови для продажу зерна в рублях "дружнім державам" та опрацювати питання покращення процедур для іноземних компаній для прямих закупівель сільгосп продукції, укладання угод та операцій з розрахунку.

Оскільки рубль ніколи не був ліквідною валютою, і навіть лояльні до РФ країни не мають грошової маси в рублях, то мінфін вже розмірковує над видачею міждержавних цільових кредитів в рублях для закупки зерна. Така практика у світі існує, ЄС та США успішно застосовують таку схему кредитування для продажу своєї сільгосппродукції на світовому ринку. Однак малоймовірно, що якась країна розгледить економічні вигоди і погодиться підсісти на "рублеву кредитну голку".

Представник Союзу експортерів зерна Едуард Зернін уже поспішив запевнити, що з наступного року Росія торгуватиме зерном в рублях і обійде проблеми з банківськими розрахунками в недружніх валютах.

Експортний потенціал на 2023 рік зазначений Союз експортерів оцінює у 65 млн тонн, тому пропонується наступного року збільшити квоти на вивіз зерна (пшениці, ячменю, жита, кукурудзи) до 25,5 млн тон з 11.

Чиновники стверджують, що у 2022 році РФ на зовнішні ринки поставила 31,22 млн тонн зерна, а цьогорічний урожай склав історичний рекорд — понад 150 млн тон. Щоправда, російські чиновники не згадують той факт, що суттєву частину урожаю та поставок складає зерно, яке було експропрійовано з окупованих Херсонської та Запорізької областей України. Саме це є важливим аргументом, який мають врахувати міжнародні інстанції, перш ніж прийняти рішення про послаблення санкцій проти РФ у будь-якій сфері.