Після накладення санкцій в управління до держави має потрапити актив, а не пасив, — Дмитро Кащук

Нещодавно у пресцентрі ІА "Укрінформ" відбувся круглий стіл "Перезавантажити українські надра", який організувало ІА NADRA.INFO.

Дмитро Кащук, голова Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), директор з розвитку бізнесу Геологічної Інвестиційної Групи взяв участь в круглому столі та розповів, як вплинули санкційні обмеження на підприємства, що займаються видобутком корисних копалин.

"З набранням чинності Кодексу України про надра з'явилося визначення осіб, які не можуть бути користувачами українських надр та, відповідно напрацьовувались методи боротьби із доступом до надр таких осіб й реалізуються у вигляді санкційних обмежень, які передбачають зупинку дії спеціальних дозволів на користування надрами (СД). Зараз ми не можемо оцінювати рішення про накладення санкцій. Мабуть, в кожному випадку на це були певні обставини та причини. Ми можемо бачити лише наслідки. А вони жахливі, насамперед для громадян, бюджетів міст та областей", — сказав Дмитро Кащук.

За словами голови Комітету надрокористування EBA, санкції були потрібні і вже давно, але вони мають бути скеровані на обмеження доступу та виведенню капіталу у випадку конкретних осіб, до яких запроваджуються санкції.

"Зараз ми отримали ситуацію, що санкції щодо видобувних компаній завдають шкоди всім. Пояснюю чому. Через накладення санкцій на кінцевого бенефіціара зупиняється діяльність цілого підприємства — зупиняється видобувний обʼєкт, звільняють людей, не сплачуються податки, рента, ПДФО тощо. В межах обговорення круглого столу, в якому брали участь представники видобувних підприємств, ми почули страшні цифри. Мова йде про фінансові збитки внаслідок санкційних обмежень, і ця цифра по деяких підприємствах становить більше 1 млрд грн", — зазначив Дмитро Кащук.

Також Дмитро Кащук наголосив, що поряд із цими труднощами, у випадку видобувних компаній з наслідками зупинки СД також взаємопов'язані геологічні обставини: деякі гірничо-збагачувальні комбінати ще можна буде відновити, а от деякі зупинені нафтогазові свердловини вже, мабуть, не вдасться відновити навіть після невеликої паузи. У час, коли Україна бореться за енергетичну незалежність і кожен кубометр газу дуже важливий для країни.

На думку Дмитра Кащука, серед переліку до підсанкційної особи є чимало обмежень: блокування активів, заборона виведення капіталу тощо. І їх цілком достатньо для того, щоб не дозволити підсакційній особі заробляти на українських надрах.

"Натомість "розблокування" таких спецдозволів, доопрацювання механізму, який дозволить не зупиняти СД, надасть можливість підприємствам й надалі вести господарську діяльність, сплачувати податки, забезпечувати робочими місцями громадян.

Водночас це не завадить державі надалі збирати доказову базу для націоналізації, для ВАКС. І якщо це рішення буде ухвалене, до держави перейде "актив", а не "пасив". Тобто в Україні ще буде можливість зберегти підприємства, які у робочому стані, приносять дохід, мають фаховий персонал. А не збиткові підприємства, які коштують "нуль", — стверджує Кащук.

Досьє:

Дмитро Кащук — український бізнесмен та інвестор. Народився у м. Москва, Російська Федерація. З дитинства проживає у Львові.

У 2014 році (лютий-березень) був представником компанії Chevron в Західному регіоні України

З травня по грудень 2014 року обіймав посаду Голови Державної служби геології та надр України. Відповідав за розробку законів щодо геологічного вивчення та використання надр.

З 2022 року — голова Комітету з питань надрокористування Європейської Бізнес Асоціації.Учасник міжнародних профільних заходів у сфері надрокористування: Minesand Money у Лондоні, MiningWorldCongress 2023, Всесвітній економічний форум у Давосі, RawMaterialsWeek у Брюсселі, WebSummit 2022 у Лісабоні, Київський міжнародний економічний форум тощо. Часто дає експертну оцінку щодо ситуації у сфері надрокористування в блогах на українських бізнесових виданнях.