Розділи
Матеріали

Полтавська газонафтова компанія вимагає від Кабміну включити її до переліку підприємств ПЕК

Дар'я Денисова
Фото: kmu.gov.ua

Нафтовики заявляють, їхні запити до Міненерго щодо бронювання працівників проігнорували, а видобування вуглеводнів опинилося під загрозою зриву

СП "Полтавська газонафтова компанія" (СП ПГНК) після тривалого ігнорування її запитів до Міністерства енергетики України звернулась до Кабінету міністрів України та Міністерства економіки України з вимогою негайно переглянути урядову постанову №76 "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час". Про це йдеться в офіційній заяві компанії на її сайті, передає "Телеграф".

Як зазначається, СП ПГНК, на підставі чинних спеціальних дозволів та з використанням власних виробничих потужностей, безперервно провадить діяльність з видобування вуглеводнів із значних глибин залягання на ліцензійних ділянках в межах території Полтавської області з подальшою реалізацією вуглеводневої підготовленої сировини та готової продукції на товарних ринках України.

Але до теперішнього часу Міністерство енергетики України на неодноразові звернення відмовляється включити СП ПГНК до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) у розумінні чинного порядку бронювання військовозобов’язаних.

"Ми тричі зверталися в Міненерго задля отримання дозволу бути включеними в перелік компаній ПЕК, у відповідь отримали лише формальні відписки без пояснень та аргументації. Не зрозуміло, які ще підтвердження потрібні, коли на одного співробітника чоловічої статі в компанії сплачено 25 млн грн до бюджетів усіх рівнів. Не 35 000 грн, як передбачено мінімально необхідний рівень, а у 700 разів більше", – прокоментував ситуацію на своїй сторінці у мережі Facebook генеральний директор ПГНК Віталій Дороган.

За словами топменеджера, упродовж понад двох років від початку повномасштабного вторгнення СП ПГНК сплатила до держбюджету майже 4 млрд грн податків та направила понад 200 млн грн на потреби Сил оборони.

Також СП ПГНК пережила дві цілеспрямовані ворожі атаки дронів-камікадзе, після яких окремі активи компанії значно пошкоджені й досі не відбудовані.

Зазначається, що підприємство самотужки відновлює виробничі потужності, не звертається по фінансову допомогу, переглядає бізнес-модель та шукає нових клієнтів, щоб і далі ефективно працювати (наскільки це можливо). Водночас відбувається хаотична мобілізація цінних галузевих експертів – працівників СП ПГНК, "яких мобілізують у "турборежимі" – за три години після відвідування ТЦК та СП працівники вже на півдороги до центрів підготовки мобілізованих".

"Потрібно розуміти, що в нафтогазовій галузі вузькоспеціалізовані працівники – слюсарі, механіки, оператори КВП, оператори з видобутку, з дослідження свердловин, інженерно-технічні співробітники керівної ланки, що працюють на імпортному обладнанні, відновлювали його працездатність після "прильотів". Їх експертиза, підготовка та навчання неоціненні. Таких людей замінити просто ніким, тим більше зараз, коли частина людей у лавах ЗСУ. Невизначеність у статусі компанії та бронюванні робітників створює значні труднощі у веденні бізнесу", – акцентував Віталій Дороган.

Окрім того, СП ПГНК наголошує, що розуміє всю складність поточної ситуації в Україні та необхідність посилення фронту для збереження держави, життів українців та економіки. Але без власного ефективного ПЕК, що фактично є значною та надважливою частиною реальної економіки України в умовах військового стану, складно буде пережити навіть найближчу зиму.

"Звертаємося до урядовців із нагальною потребою переглянути підходи щодо надання СП ПГНК 100% бронювання. Від цього залежить не тільки виживання СП ПГНК як компанії, але й можливості держави отримувати податки та власні енергоносії", – каже гендиректор підприємства.

В компанії аргументують, що від неминучої зупинки діяльності СП ПГНК, внаслідок відсутності професійних кадрів, "втратить саме Україна, та за рахунок чого агресор отримає додаткову оперативну чи тактичну перевагу у економічній війні, що йде нарівні з військовими діями".