Прокуратура відмовилась коментувати долю кримінальних проваджень щодо збанкрутілого "Дельта Банку", в яких фігурував Cargill, – ЗМІ

Правоохоронці та ФГВФО чомусь несподівано забули про роль ексвласника Cargill у гучному банкрутстві "Дельта Банку". Про це у своєму розслідуванні пише РБК-Україна, передає УНІАН.

Видання нагадує, що держава мала активізувати зусилля з повернення активів банків-банкрутів, включаючи арешт активів ексвласників, наприкінці 2021 року після підписання Меморандуму з МВФ.

Нещодавно Фонд гарантування вкладів фізосіб програв суд першої інстанції власнику збанкрутілого "Дельта Банку" Миколі Лагуну. Останній до сих пір не поніс відповідальності і не екстрадований в Україну.

"За 8 місяців не підготовлено оголошення Лагуна у міжнародний розшук. Суди програються. Не схоже на те, що держава ретельно шукає активи Лагуна. Але якщо по ньому наявна хоча б якась імітаційна робота, то схоже, що у держави чомусь немає жодних питань до Cargill Financial Services International (CFSI). Про його роль як акціонера у банкрутстві "Дельти" всі забули", – йдеться у статті.

Як раніше заявляли у Фонді, виявлені факти шахрайських схем щодо банкрутства банку лягли в основу численних кримінальних проваджень. РБК-Україна спробував актуалізувати у державних органів – на якій стадії перебувають кримінальні провадження та судові справи щодо власників "Дельта Банку": Миколи Лагуна (70,61%) та американської корпорації Cargill (29,39%).

"Прокуратура відзвітувала всього про чотири кримінальних провадження, якими займалась Нацполіція. Хоча якщо проаналізувати повідомлення у медіа з 2015 року їх було більше", – пише РБК-Україна.

Щодо розшуку Лагуна, то все що змогли повідомити в Офісі генпрокурора це: "На теперішній час вживаються заходи, передбачені кримінальним процесуальним законодавством щодо оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук…".

При цьому в Офісі генпрокурора повідомили, що у згаданих у відповіді кримінальних провадженнях, пов’язаних із банкрутством АТ "Дельта Банк", службовим особам Cargill підозри не висувались. Водночас прокуратура не надала чіткої відповіді на питання журналістів щодо долі конкретних КП, в яких фігурував або міг фігурувати другий акціонер "Дельти".

"Якщо прокуратура просто проігнорувала питання щодо КП, в якому фігурує американська компанія, то ФГВФО взагалі не відповів на запит. Ні щодо того, як йде розшук активів Лагуна, ні щодо судових справ, ні щодо ролі Cargill", – повідомляють журналісти.

Ще у січні 2016 року Фонд гарантування вкладів заявив, що з "Дельта Банку" були виведені активи на суму понад $100 млн доларів через операції з акредитивами, пов’язаними з Cargill. Зараз це близько 4,1 млрд грн. ФГВФО визнав ці угоди нікчемними.

"Загалом на компанію Cargill було укладено 17 фіктивних акредитивів на загальну суму понад $100 млн. Це так зване позабалансове зхлопування на суму близько 2,5 млрд грн, яку втрачає банк", – повідомляли у фонді.

Як зазначає видання, Cargill незадовго до введення тимчасової адміністрації вивів якомога більше своїх коштів, залишивши численних клієнтів банку напризволяще. Мова йде про те, що один з акціонерів міг скористатись інсайдерською інформацією щодо проблем з банком і за даною схемою вивести свої кошти, не доклавши зусиль до спасіння установи. А це може бути порушенням норм закону "Про банки і банківську діяльність".

Про цю схему було опубліковане окреме журналістське розслідування (детальніше тут).

Згодом правоохоронці також виявили, що ці операції мають ознаки фіктивних. А у схемі могли бути задіяні також службові особи "Дельти". Були відкриті кримінальні провадження.

РБК-Україна пише, що фонд через суди тоді добивався визнання недійсними низки правочинів про зарахування однорідних зустрічних вимог.

"Після кількох років боротьби ми все-таки змогли у Верховному суді довести незаконність операцій зі "схлопування", довести сам факт існування вимог і відкрити в такий спосіб шлях до стягнення цієї заборгованості", – заявляла журналістам на той момент (2020 р.) директорка-розпорядниця ФГВФО Світлана Рекрут.

У 2019 році Фонд продав ці проблемні кредити на аукціоні. Зокрема пул активів купила фінансова компанія "Інвестохіллс Веста". Остання згодом відсудила відповідні борги. Тобто, і тут суди визнали, що "схлопування" за акредитивами було незаконним.

"Історія "Дельта Банку" є яскравим прикладом того, як агресивні та непрозорі бізнес-стратегії можуть призвести до краху навіть найбільших фінансових установ. Масштабна ліквідація банку, що тривала роками, залишила після себе значні фінансові втрати для держави та вкладників. Роль іноземних партнерів, таких як Cargill, у цьому процесі також викликає багато питань, які досі залишаються без відповідей", – зазначають журналісти.

Видання нагадує, що за дослідженнями журналістів до даної схеми виведення коштів могли залучати представників московського офісу Cargill.

У 2024 році журналісти "Бізнес Цензору" також дослідили, що Cargill, після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році, продовжив працювати в Росії. Російські структури корпорації за 2022-2023 роки заплатили в бюджет РФ 6,9 млрд рублів податку на прибуток. У 2023 році їх виручка склала 130 млрд руб. А чистий прибуток, у порівнянні з 2022 р., збільшився з 8,1 млрд руб. до 16,3 млрд. руб.