Big Data для застосування штучного інтелекту в геології

Держгеонадра поетапно крокують до створення Big Data для застосування штучного інтелекту в геології. Перший і другий етапи перебувають на стадії впровадження. Це облік геологічної інформації, її каталогізація та сканування, а також переведення інформації в цифровий формат і оприлюднення на єдиному веб-ресурсі — Держгеолпорталі. Розпочато роботу над підготовкою до реалізації третього етапу — ШІ для геології.

Реалізація першого етапу дозволяє зробити доступною інформацію про наявні корисні копалини в Україні та їх розробку. Створені й наповнюються бази даних спецдозволів на користування надрами, протоколів захисту запасів, геологічної вивченості надр, реєстри нафтогазових і артезіанських свердловин, каталог відомостей про геологічну інформацію та фонду геологічних матеріалів. Закінчення сканування паперових звітів, а також повна інвентаризація й оцифрування носіїв первинної інформації стануть завершенням першого етапу.

Впровадження заходів другого етапу дозволить побачити просторове розміщення всіх родовищ та їх кількісно-якісні характеристики на Державному геологічному порталі. Зараз триває робота над переведенням у цифровий формат і оприлюдненням інформації у відкритих джерелах з державних реєстрів, інтерактивних карт і впровадження системи кіберзахисту. На черзі завершення створення геопросторових даних родовищ, впровадження технології розпізнавання та перекладу тексту, а також комплексна інтеграція з інформаційно-комунікаційними системами інших органів влади.

Третій етап — застосування штучного інтелекту в геології. ГеоШІ дозволить автоматично генерувати відповідь на запит користувача, зокрема щодо пошуку нових перспективних покладів корисних копалин в Україні. Вхідними даними для алгоритму слугуватимуть матеріали геохімічних методів пошуку, карти гравітаційного та магнітного полів, космічні знімки різного спектру, геологічні карти докембрію тощо. Реалізація заходів третього етапу дозволятиме нейромережі автоматично аналізувати запити, а також будувати кореляційні моделі для пошуку мінеральних відкладів корисних копалин.

Держгеонадра разом з командою Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів працюють над впровадженням галузевих реформ. Оцифрування послуг для впровадження принципів paperless та peopleless через електронні сервіси є пріоритетним напрямом.

Створено Державний геологічний веб-портал (www.nadra.gov.ua), який об’єднує 15 інформаційних баз даних, що поступово наповнюються. На інтерактивній мапі розміщено інформацію про понад 3000 спецдозволів та майже 8000 контурів родовищ, 18 тисяч сейсмічних профілів, актуалізовано реєстр із 12 тисяч нафтогазових свердловин та 8,5 тисяч водозабірних споруд. Розміщено інформацію про земельні ділянки та національні парки на всій території України, про тисячі об’єктів із групи будівельних корисних копалин, розробка яких необхідна для відбудови країни, а також родовища і рудопрояви зі стратегічною сировиною.

Голова Держгеонадр повідомив, що електронний кабінет пришвидшив взаємодію з надрокористувачами. За час його роботи опрацьовано понад три тисячі заяв. GIS-сервіс дає можливість перевірити координати контуру заяви на перетин із діючими дозволами та забороненими зонами здійснення діяльності. Доступна онлайн реєстрація форми на проведення робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр і форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин. Впроваджується сервіс формування е-витягу з реєстру спецдозволів.

Електронні сервіси перетворюють Держгеонадра на сервісну установу. Впровадження сучасних цифрових технологій зберігання та використання даних дозволяє інвесторам проводити власні вишукування, обирати об’єкти, подати заяву для отримання дозволу через електронний кабінет надрокористувача та здобути право користуватися надрами, взявши участь в електронних торгах.