Пошук роботи українцями у ІТ у Європі vs США – професійний досвід HR-експерта Геннадія Писанко

Що не так з українськими резюме

Перша проблема, яку Писанко бачить постійно — українці не вміють себе продавати. Друга проблема — нерозуміння процесу найму в Європі та США. Там інші етапи відбору, інші акценти на співбесідах, інші очікування від кандидата.

На європейських ринках відбір часто лінійний: кілька формальних етапів і тестові завдання. У США рішення ухвалюють швидше, а ключову роль відіграють behavioral-інтерв’ю — співбесіди, що оцінюють поведінкові моделі кандидата.

Писанко працює з обома моделями й каже, що готуватись потрібно не до «узагальненої» співбесіди, а під конкретну структуру відбору.

Третя проблема — віза і право на роботу. Багато українців навіть не знають, які опції існують. Ще більше недооцінюють різницю між дозволом на роботу й робочою візою — це впливає на реалістичність планів.

У Європі простіше: тимчасовий захист, стандартні робочі дозволи. У США — складніші траєкторії: корпоративні трансфери, спеціалізовані візи, студентські маршрути.

Водночас Писанко уточнює: навіть у Європі пошук роботи може бути складнішим, ніж здається. Локальні офіси міжнародних компаній часто вимагають знання місцевої мови, тож варіантів пошуку не так багато. Кожна країна — своя мова, свої умови. Найпростіше знайти роботу там, де можна швидко оформити аналог українського ФОП — наприклад, у Польщі чи Іспанії.

У США складність інша — дозвіл на роботу. За статистикою, до 40% спеціалістів ІТ-ринку потребують visa sponsorship, і нині, з новою політикою адміністрації, компанії не надто охоче за це беруться. Водночас перевага США — єдина мова, яка відкриває ширші можливості пошуку, ніж у Європі.

Повернення до офісів

“Тренд на офісну роботу повертається, — каже Писанко. — Це виклик для українських розробників, які звикли працювати повністю віддалено.”

Найгостріше питання — для тих, хто переїхав до Європи під час війни. Вони досі працюють на українські компанії, але вимога бути в офісі ставить їх перед вибором: або втратити роботу, або повернутися.

Українські зарплати на європейські витрати

Багато українських компаній наймають спеціалістів у Європі, але платять як в Україні.

“Це плюс для швидкого пошуку роботи — конкуренція менша, вимоги знайоміші, — пояснює він. — Але мінус для довгострокового планування: на українські рейти не проживеш за європейських цін на житло та їжу.”

Європа: швидкий старт, стабільний ріст

Більшість українських ІТ-спеціалістів спочатку дивляться в бік Європи. Там культурно ближче, зрозуміла бюрократія, легше адаптуватися.

Писанко каже, що це логічний вибір для старту, але з обмеженнями.

“Європа — це комфорт. Ти можеш швидше знайти роботу, отримуєш стабільну зарплату, нормальний соцпакет. Але через рік-два відчуваєш стелю. Хочеться швидших рішень, масштабніших задач”, — каже він.

Європейські роботодавці цінують дисципліну та чіткість процесів, але не завжди готові ризикувати з новими підходами. Тут популярні штатні контракти з повним соцпакетом або B2B-формати — коли фахівець працює як незалежний підрядник.

Компенсація стабільна, передбачувана. Через TheSearchers Писанко допомагає кандидатам адаптувати український досвід під потрібний формат контракту.

США: швидше зростання, вищі вимоги

Американський ринок працює інакше.Дуже гарно працюють рекомендації - вас хтось повинен порекомендувати.

Лайфхак: перед тим як відправити заявку у компанію, можна спробувати знайти співробітника компанії (українця) і попросіть порекомендувати вас на вакансію. Так отримаєте більше шансів бути запрошеним на співбесіду. 

Писанко кілька років працює у США, керує підбором талантів у WhiteTech, Alokai та People.ai — компаніях, де кожне рішення про найм може коштувати мільйони.

“Немає жорстких інструкцій, треба швидко приймати рішення, комунікувати з керівництвом напряму. Українці справляються, якщо готові до автономії. Хто звик до ієрархій — складніше”, — пояснює він.

У США інша модель компенсації: менше соцпакету, але більша частка equity (частка в компанії), RSU (опціони, що дають право на акції) та бонусів.

Контракти теж інші — W-2 (штатна форма зайнятості) або 1099 (контрактна модель для фрілансерів).

Комунікація — те, про що забувають

Писанко часто повторює: технічні навички — це половина справи. Інша половина — комунікація.

Для США критичні писемна чіткість, відповідальність за рішення, самоменеджмент. У Європі — більше процедурності й узгодження.

Він у роботі з кандидатами робить акцент не на “правильних відповідях”, а на переконливих прикладах впливу й умінні коротко артикулювати рішення.

“Підбір” він вважає застарілим терміном — каже, звучить як комплектація складу. Натомість говорить про Person–Organization Fit — узгодженість цінностей працівника і компанії.

“Іноді відмовляємо формально ідеальним кандидатам, бо не збігається культура команди”, — пояснює він.

Наука як інструмент, не декорація

Писанко — один із небагатьох практиків, хто паралельно займається науковою роботою. Він рецензує статті для міжнародних економічних журналів, входить до редакційної ради Futurity Economics & Law Journal (Польща) і виступає на конференціях.

Одна з його останніх публікацій присвячена тому, як малі компанії можуть адаптувати Agile-практики великих корпорацій.

“Менеджмент — це не магія, це система. Якщо розумієш, як працюють мотиваційні механізми, можеш керувати командою будь-якого розміру”, — каже він.

Допомога тим, хто втратив офіс, але не професію

Після 2022 року Писанко зосередився на підтримці українських ІТ-фахівців за кордоном. Через TheSearchers він організував консультації, освітні програми й допомагає з кар’єрною інтеграцією.

“Українці часто не розуміють, з чого почати. Їм треба пояснити, що їхня цінність не зменшилась — лише потрібно адаптувати до нових реалій ринку”, — каже він.

Чек-ліст від практики Писанка

• Мапінг досвіду → роль. Перекласти обов’язки в результати. Метрики, вплив, конкретика.
• Портфоліо. Кейси, код, презентації — у форматі для ATS (систем автоматичного відбору резюме) і менеджера з найму.
• Модель контракту. Визначитись: штат, контракт чи remote-місток.
• Ринок і часові пояси. ЄС зручніший для синхронної комунікації й юридично простіший для контрактів. США — вищі рейти, але складніший податковий і візовий контекст.
• Підготовка до інтерв’ю. Використовувати STAR-методику; за потреби готуватись до live-coding (практичних завдань із програмування).
• Офер-навігація. Оцінювати total compensation (загальний пакет оплати), бенефіти, випробувальний період і IP-клаузи — пункти договору щодо прав на інтелектуальну власність.

Визнання без шуму

У 2025 році міжнародна бізнес-спільнота UBA (Ukrainian Business Awards) назвала Писанка Підприємцем року.

Нагорода охоплює інновації, фінансові результати, внесок у суспільство та управління ризиками.

Він отримав її за системну роботу — підтримку релокованих українців, впровадження нових HR-практик і розвиток освітніх програм.

Писанко входить до складу журі міжнародних стартап-конкурсів, виступає експертом на бізнес-форумах і читає лекції про мотиваційне управління.

Але головна робота, каже він, — “допомагати компаніям знаходити людей, а людям — знаходити компанії, де вони можуть реалізуватись”.

Де ти сильніший

Писанко не радить, де краще жити чи працювати. Він чесно розкладає реальність:

Європа — комфортний старт для тих, хто цінує стабільність.

США — шанс для тих, хто готовий до автономії й ризику.

“Американська система не дає пільг, але дає шанси. Якщо сильний фахівець — знайдеш місце. Українські ІТ-люди часто кращі, ніж думають про себе”, — каже він.

Його приклад показує: український спеціаліст може бути конкурентним будь-де.

Питання не в ринку, а в підході — системності, готовності вчитись і здатності адаптуватись без втрати себе.

TheSearchers сьогодні — це міст між українськими фахівцями та глобальним ринком. Міст, побудований на довірі, експертності й переконанні, що талант не має національності, але має цінність.

Коли Писанко говорить про майбутнє українців у світовому ІТ, він підсумовує просто:

“Ми вже давно в глобальній грі, правила гри - суттєво змінилися. Питання — чи граємо по-справжньому за новими правилами.”