Після руйнувань, спричинених війною українські міста потребували створення нових рішень, які поєднають безпеку та довготривалу стійкість. Щодня інженери розробляють інноваційни підходи для відновлення цілих областей. Дізнайтеся детальніше про те, як українські інженери формують нову культуру відновлення дорожньої інфраструктури в Україні.
Повномасштабна війна перетворила дороги українських міст на один із головних фронтів відновлення. Пошкоджені траси, зруйновані перехрестя, знищене покриття — усе це потребувало фактичного переосмислення самої логіки дорожнього проєктування.
Уже в перший рік після деокупації Бучі, Ірпеня та Чернігова українські інженери розробили десятки нових рішень, орієнтованих на швидку відбудову, а також на створення безпечної, стійкої та адаптивної інфраструктури.
Нові правила відбудови: що змінила війна?
Український інженер-проєктувальник Артем Ященко, керівник ТОВ «Проектний світ» та «Студія вуличного простору», вже давно загорівся формуванням підходу «відбудови на випередження». Його команди брали участь у розробці відновлювальних проєктів для Бучанської, Ірпінської та Чернігівської міських рад — від капітальної реконструкції вулиць до благоустрою публічних просторів.
Після визволення Бучі одним із перших завдань було відновлення центральної вулиці — ключової транспортної артерії, яка зазнала серйозних руйнувань. Дорожнє полотно було пошкоджене, підземна інфраструктура зруйнована, а перехрестя залишалося небезпечним для руху.
Ященко запропонував повний редизайн у вигляді нової кільцевої розв’язки, модернізованих пішохідних переходів та повністю безбар’єрного середовища. Усі його рішення базувалися на моделях руху, створених у програмі PTV Vissim, що дозволило розрахувати транспортні потоки, мінімізувати ризик ДТП і забезпечити комфорт для пішоходів.
Коли проєктування стає інноваційним інженерним рішенням
Під час реконструкцій у Бучі та Ірпені команда Ященка впровадила систему швидкого армування дорожнього полотна, використовуючи полімерні модулі та бетонні блоки локального виробництва. Це скоротило термін укладання асфальту на 25–30% без втрати якості покриття.
Особливу увагу приділяли стійкості доріг до навантажень. Нові конструкції розраховані витримувати вагу як цивільного транспорту, так і важкої військової техніки, що проходила тоді через міста під час евакуаційних та гуманітарних місій.
Серед інших технологічних новацій — модульні водовідвідні системи, які легко інтегруються у вже наявну мережу комунікацій, та енергоощадне LED-освітлення з автономним живленням, що підвищує безпеку вночі навіть у разі аварійного відключення електроенергії.
Для Артема Ященка відновлення інфраструктури є величезною частиною соціальної терапії міста.
«Під час відновлення доріг ти фактично повертаєш людям відчуття нормального життя», — говорить він під час виїзду на об’єкт у Бучі.
Такі проєкти покликані відновити довіру мешканців до міського простору, який має бути безпечним.
Успішні результати, які перейняли інші українські міста
Результати реалізованих проєктів у Київській області стали методологічною базою для кількох інших регіонів України. Схожі технічні підходи й зараз використовуються при розробці планів відновлення доріг у Чернігові та Бородянці.
Ключовим принципом при цьому стала адаптація європейських та американських стандартів безпеки дорожнього руху (AASHTO, EN, ISO) до українських реалій. Ця практика дає змогу проєктувати інфраструктуру, яка відповідає вимогам Vision Zero, а саме концепції нульової смертності на дорогах.
Як би не було важко, але війна змусила країну шукати рішення швидше, ніж це робили навіть розвинені держави. У результаті українська інженерна школа пройшла прискорену еволюцію, а реалізовані командою Артема Ященка рішення стали прикладом того, як інженерна дисципліна може поєднувати швидкість відновлення з якістю та довгостроковою стійкістю.