Практично щотижня зʼявляються новини про дорогі квартири, будинки, преміальні авто чиновників і їхніх родичів, хоча цього майна не знайдеш у податкових деклараціях. А журналістські розслідування та фото килимів із купюр у держслужбовців удома, набирають мільйони переглядів у соцмережах. Тож не дивно, що більшість українців вважають корупцію в державі масовим явищем. І кожному третьому доводилося стикатися з її проявами хоча б раз на рік, за даними соціологічного опитування на замовлення Transparency International Ukraine.
Як же боротися з корупцією? Ефективними методами називають автоматизація процесів, передачу функцій державних установ приватному сектору.
Навіщо потрібна реформа
Нещодавно в розслідуванні Bihus.Info журналісти розповідали про авто й нерухомість, що зʼявились у родичів керівника Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз при Мін’юсті. Всю цю розкіш, як виявилося, вони придбали декларуючи мінімальні доходи або й їх повну відсутність.
На прикладі експертної діяльності розберемо, як реформа змінила б цю галузь і допомогла у боротьбі з корупцією.
На сьогодні, в Україні сформувалася пострадянська модель експертно-криміналістичної діяльності.
– У криміналістичних експертизах монополія держспецустанов нормативно закріплена у ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" № 4038-XII. Це обмежує конкуренцію, формує залежність результатів досліджень від адміністративної вертикалі. На діяльність приватних експертів впливають другорядні фактори, які лише підсилюють закритість галузі: складна процедура атестації, немає доступу до спеціалізованого обладнання, обмежені канали фінансування, — розповів Антон Коршун, судовий експерт з технічної експертизи документів, член секції нормативно-правового напряму та експертних досліджень в галузі права ВГО "Союз експертів України".
За словами експерта, саме криміналістичний сегмент залишається найбільш зарегульованим і закритим для конкуренції.
Водночас, у некриміналістичних напрямах експертиз приватний ринок успішно працює.
– У низці країн ЄС криміналістичні дослідження виконуються державними і приватними фахівцями. Такий підхід забезпечує реальний ринок, підвищує конкуренцію та відповідальність, сприяє впровадженню сучасних технологій. Оскільки Україна послідовно декларує інтеграцію до правового, економічного простору Європейського Союзу, то має відбутися і реформа експертно-криміналістичної діяльності. Необхідно зменшувати державний вплив на цю сферу та формувати приватну експертизу, як основну інституцію для проведення більшості експертиз, — говорить Антон Коршун.
Хто контролюватиме доброчесність приватних експертів
Щоб позбутися державної монополії в експертній діяльності, першим кроком має стати – ухвалення нового закону або масштабні зміни до чинного Закону України "Про судову експертизу" № 4038-XII.
– Зокрема, необхідно внести зміни до ст. 7, ст. 12 та впровадити ст. 12-1, де будуть визначені принципи незалежності й доброчесності експертів. Це необхідний крок для гармонізації національного законодавства з рекомендаціями Ради Європи та стандартами Європейського Союзу. Експертно-криміналістична діяльність має ґрунтуватися на принципах професійної автономії, ринкової конкуренції та багаторівневої сертифікації експертів, як у низці країн ЄС. Така модель забезпечує баланс між науковою об'єктивністю та процесуальною рівновагою сторін. Безпосередня незалежність експертного середовища є передумовою довіри до правосуддя та якісного криміналістичного дослідження, – каже Антон Коршун.
Другий крок – контроль кваліфікації та доброчесності приватних експертів.
– У Німеччині контроль щодо кваліфікації, доброчесності здійснюють публічно призначені та присяжні експерти, – продовжує судовий експерт Антон Коршун. – У Франції – Національна рада судових експертів. Загалом, у кожній країні діють свої особливості щодо цього питання.
Для України було б доцільно створити незалежну раду при Міністерстві юстиції або професійну палату експертів із делегованими повноваженнями контролю задля забезпечення якості відповідних експертно-криміналістичних досліджень, їхньої безсторонності та статусної незалежності.
Без корупції: основні кроки до ринку незалежних акредитованих експертів
– Експертно-криміналістичні установи в Україні могли б діяти за моделлю публічно-приватного партнерства, коли держава фінансує лише базові судові експертизи. А спеціалізовані замовлення виконуються на договірних засадах, що дозволило б раціонально використовувати бюджетні кошти, створити стимули для інновацій і поступово сформувати самодостатній ринок експертних послуг в галузі криміналістичних досліджень без корупції, – додав судовий експерт Антон Коршун.
За його словами, щоб в Україні нарешті запрацював ринок незалежних акредитованих експертів, потрібно:
1.Реформувати підхід до ведення Державного реєстру атестованих судових експертів, запровадивши незалежну перевірку компетентності.
На рівні процесуального статусу – кожен експерт має бути забезпечений рівними процесуальними гарантіями та правом на залучення і оцінку висновку незалежно від спеціальності та форми власності установи.
2. Лабораторії мають пройти акредитацію за міжнародними стандартами ISO/IEC 17025.
Це підвищить конкуренцію, забезпечить реальний вибір та зменшить кількість експертних помилок.
3. Запровадити гнучку модель тарифікації послуг експертів.
Поточна система оплати експертних робіт у державних установах не відображає реальної вартості досліджень і не враховує технологічних витрат. У гнучкій моделі тарифікації базова ставка формується на основі вартості обладнання, програмного забезпечення, витратних матеріалів, складності завдання.