Архітектура в епоху штучного інтелекту: як нові технології змінюють професію — погляд Уляни Гречки

Чи зможуть комп’ютери коли-небудь спроєктувати безпечну, красиву та повністю функціональну будівлю? "Якби мене запитали рік тому, я б відповіла: "Ймовірно, ні", але зараз я думаю, що так, хоча ШІ знадобиться ще багато років, щоб дійти до повністю автономної роботи без людини", — вважає Уляна Гречка, архітекторка, членкиня міжнародних асоціацій International Creative and Art Association (ICAA) та American Institute of Architects (AIA), авторка численних наукових публікацій.

Її дослідження "Integration of AR and VR into Architectural Design and Spatial Solution Verification Processes" уже розглянуло вплив нещодавніх технологічних інновацій на професію. А робота в Spacial AI дала їй новий погляд на те, які саме покращення може принести штучний інтелект.

Уляна Гречка має диплом магістра з архітектури та містобудування з відзнакою й є авторкою професійного навчального посібника "Основи архітектурного моделювання в Revit". Її академічна та дослідницька діяльність охоплює, зокрема, дослідження інтеграції AR/VR в архітектурне проєктування та верифікацію просторових рішень, яке було опубліковане в The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research, а також роботи про параметричний дизайн, BIM-системи й архітектурну ідентичність, опубліковані у збірнику наукових праць "Теорія та Практика Дизайну". Уляна називає себе стриманою оптимісткою щодо потенціалу ШІ та вважає, що технологія, яка стрімко розвивається, змінить те, як архітектори виконують свою роботу.

Як попередні технологічні інновації змінили роботу архітекторів

Аналізуючи вплив інновацій на професію, Уляна повертається до історії: "Архітектори насамперед використовують технології для репрезентації. Ми проєктуємо і описуємо великі, складні речі за допомогою зображень, креслень і моделей. Протягом тисячоліть ми користувалися системою позначень на папері. Потім, приблизно з середини 1980-х до середини 2000-х, ми застосовували комп’ютери фактично для того самого — щоб виводити матеріали на папір. Використання комп’ютерів для створення креслень займало менше часу й було точнішим, ніж ручна робота.

Водночас будівлі ставали складнішими, тож архітектори виконували набагато більше креслень. Нещодавня стаття в Harvard Design Magazine містила чудову інфографіку, яка показувала, скільки креслень було потрібно, щоб представити будівлі кампусу Гарварду. Будівля, зведена у 1718 році, вимагала двох креслень. Інша, збудована у 1911-му, — приблизно 20 креслень. А вже у 2016 році, щоб зобразити нову лабораторну будівлю, знадобилося понад 1 000 креслень".

"Близько 2008 року цифрове моделювання стало активно впроваджуватися завдяки тому, що називають "building information modeling" (BIM) — інформаційному моделюванню будівель, яке дозволило архітекторам створювати тривимірні моделі з "поведінкою" — моделі, що містять більше змісту, ніж просто геометрію. BIM підвищує точність і ефективність, адже керує всіма даними про будівлю та використовує ці дані для генерації креслень, але не забирає в архітектора його агентність. Усі рішення все одно ухвалює людина", — підсумовує Уляна.

У своїй науковій роботі "Параметричний дизайн та BIM для адаптивних швидкорозгортуваних укриттів з урахуванням багатокритеріальної оптимізації" Уляна описує той самий зсув, але з боку "внутрішньої кухні" моделі: параметричні системи дають змогу перебирати варіанти так, що зміна одного параметра автоматично перераховує всю конструкцію, а BIM стає середовищем, де ця мінливість тримається в руках через координацію й життєвий цикл. Коли параметричні дані інтегруються в Revit/ArchiCAD, модель перетворюється на повноцінний носій атрибутів — від матеріалів і часу складання до вартості та експлуатаційної поведінки, аж до логіки "цифрового двійника", який можна проганяти через різні умови (температура, вітер, сейсміка).

Паралельно її дослідження "Інтеграція AR та VR у архітектурне проєктування та процеси верифікації просторових рішень", опубліковане в The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research, прямо називає ці технології наступним кроком еволюції архітектурного "представлення": AR і VR змінюють те, як проєкти візуалізуються й презентуються, даючи клієнту можливість взаємодіяти з простором і "переживати" рішення ще до будівництва, паралельно підсилюючи співпрацю та точність комунікації.

Як архітектори зараз взаємодіють із ШІ

Уляна стверджує, що у 2026 році питанням уже буде не те, чи використовують бюро ШІ, а те, наскільки відповідально й усвідомлено вони це роблять. "У Spacial AI ми бачимо в ШІ спосіб зробити процеси проєктування більш строгими та прозорими, а не просто швидшими заради самої ефективності. Якщо використовувати його правильно, ШІ може посилити аналітику, прояснити компроміси й підтримати більш обґрунтоване ухвалення рішень. Якщо ж застосовувати його невдало, він ризикує спростити складність і віддалити дизайнерів від відповідальності.

Існують платформи, які зараз перебувають у розробці й можуть допомагати перекладати проєктні дані у будівельні дані. Вони беруть BIM-модель і перетворюють її на те, що називають construction means and methods — стратегію реалізації будівництва: яка потрібна робоча сила, скільки бригад необхідно, скільки це коштуватиме і скільки часу це займе", — наводить приклади з власного досвіду Уляна.

На думку Уляни, ШІ переходить від експериментів до очікуваного стандарту, особливо на етапі раннього пошуку й формування концепцій. Його справжня цінність полягає не в заміні креативності, а в тому, щоб прибирати тертя з процесу проєктування — допомогти архітекторам простіше виражати задум і швидко бачити життєздатні варіанти. "Ми рухаємося до світу, де команди зможуть завантажувати контекстні дані про проєкт і його результати та одразу досліджувати проєктні рішення, не загрузнувши в ручному налаштуванні чи повторюваних завданнях", — коментує вона.

Майбутнє професії

"Поява штучного інтелекту спричинила дискусії про майбутнє дизайнерських професій, особливо у сфері створення житлового середовища. Однак замість того, щоб загрожувати заміною архітекторів, урбаністів і ландшафтних дизайнерів, ШІ може переосмислити їхню роль і підсилити їхні можливості. Професія проєктування в секторі побудованого середовища опиняється на ключовому перетині, де людська креативність зустрічається з технологічним прогресом, просторове мислення — з цифровою симуляцією, а фізична матеріальність — із віртуальним моделюванням, — роздумує про майбутнє архітектурної професії Уляна, — замість того, щоб бути витісненими ШІ, ролі фахівців із проєктування не зменшуються — вони еволюціонують і стають важливішими, ніж будь-коли, в нашому дедалі складнішому урбанізованому світі. У реальності, де ШІ присутній повсюдно, дизайн і штучний інтелект мають доповнювати одне одного. Можливо, якщо замінити слово "artificial" ("штучний") на "augmented" ("підсилений"), ми краще зрозуміємо, як користуватися цим потужним інструментом".

На думку Уляни, хоч ШІ здатен опрацьовувати закономірності та дані про ефективність, він не може збагнути тонкі культурні інтонації й потреби спільнот, які формують справді якісну архітектуру та міські простори. Дизайнери додають цей критично важливий шар людського розуміння, забезпечуючи те, щоб побудоване середовище було не лише технічно ефективним, а й культурно змістовним та соціально сталим. Майбутнє архітектурного й урбаністичного проєктування — не в тому, щоб обирати між людською творчістю та штучним інтелектом, а в тому, щоб поєднувати обидва й створювати простори, які будуть більш сталими, придатними для життя та впливовими, ніж будь-коли раніше".

Професійна експертність Уляни Гречки

Експертність Уляни Гречки в темі ШІ для архітектури спирається на поєднання досліджень, практики й визнаних результатів. Вона — магістр архітектури та містобудування з відзнакою, членкиня International Creative and Art Association (ICAA) та членкиня журі Всеукраїнського щорічного архітектурного конкурсу "Інтер’єр року 2025". Її наукова робота про інтеграцію AR/VR у проєктування й верифікацію просторових рішень опублікована в The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research (2025), а також вона досліджує параметричний дизайн і BIM як системи, що змінюють логіку проєктування.

Важливо, що ці висновки підтверджені реальними кейсами: зараз Уляна працює architectural designer у Spacial AI, де бачить, як ШІ переходить із експерименту в стандарт робочих процесів. Її портфоліо включає перемогу у Всеукраїнському щорічному архітектурному конкурсі "Інтер’єр року 2023" за модульне житло для ВПО у Львові та 3-тє місце у всеукраїнському закритому конкурсі для ВАКС у Києві (разом із Guess Line Architects, 2021). Вона лауреатка студентського архітектурного конкурсу на кращу ескізну пропозицію архітектури корпусів Волинської Православної Богословської Академії, а також переможниця десятків всеукраїнських художніх конкурсів. Саме тому її позиція про ШІ звучить не як теорія, а як точний професійний погляд людини, яка одночасно працює з технологіями та відповідає за якість середовища.